"Ми відстежували хабарниць чотири місяці, — оперативник УБОЗу міста Красний Луч на Луганщині 29-річний Олександр Нємцев розповідає про затримання двох працівниць фондів соцстрахування міста Ровеньки. — Встановили прослушку в кабінеті, стежили за авто. Самі були в шоці від їхньої наглості. Хабар за допомогу після смерті годувальника — це в голові не вкладається!"
Ровеньки Луганської області — стотисячне містечко, чверть населення якого працює в шахтах підприємства "Ровенькиантрацит". Робота — каторжна, спека до 40°С. Шахтарі знімають респіратори і дихають вугільною пилюкою. Через п"ять років у них починають хворіти легені. А після 25-ти настає силікоз — легені забиваються пилом, повітря гірше циркулює, й кисень не надходить у кров. Людині з такою хворобою треба дуже часто дихати.
— Практично це інваліди — на третій поверх піднятися не можуть, задихаються, — каже Микола Полухін, 66 років, голова теркому профспілки "Ровенькиантрацит". — Щороку ми відправляємо на пенсію десь 150 шахтарів, хворих на силікоз.
Після смерті гірника лікарі беруть зріз із його легенів і відправляють на медекспертизу. Якщо встановлюють, що причиною смерті став силікоз, його родина має право на разову допомогу через втрату годувальника. Це чимала сума — середній заробіток за 5 років множиться на коефіцієнт робочого стажу.
Голова профспілки пояснює, що домогтися діагнозу "силікоз" шахтареві важко.
Хабарі в цій системі беруть усі
— Буває, два гірники проробили під землею по 25 років. Один отримує право на "силікозні" гроші, а це доплата до пенсії не менш як тисяча гривень щомісяця, а другий — ні. Бо немає грошей на "мзду". Хабарі в цій системі беруть усі — від лікарів до соціальних працівників у фондах страхувань від нещасних випадків, — зауважує Микола Якович.
69-річна мешканка Ровеньків Марія Семенівна два роки тому поховала чоловіка. Понад 40 років він працював підземним робітником на шахті. Удові у Фонді соцстрахування нарахували 140 тис. грн разової допомоги через втрату годувальника.
— Бабця таких грошей зроду-віку в руках не тримала, — продовжує убоЗівець Олександр Нємцев. — А начальник відділу Ровеньківського райфонду соціального страхування казала вдовам, що ті отримають гроші, лише коли поділяться з нею. Інакше не бачити "гробових".
Міліція не називає імені затриманої. Однак у Ровеньках вдови шахтарів розповідають, що хабар слід було дати начальнику райфонду соцстраху Оксані Шуляк, 37 років.
Оперативники сховали в одязі бабусі портативний мікрофон. На початку січня вона пішла до банку й одержала готівку. Розписалася за 140 тис. грн. Оксана Шуляк та її помічниця Лариса, які супроводжували вдову, винесли гроші в поліетиленовому пакеті. Посадили Марію Семенівну в машину й відрахували їй 40 тис. Решту, 100 тис. грн, забрали собі.
Наступного дня так само вони вчинили з 75-річною пенсіонеркою — забрали 67 тис. грн, а 20 тис. — віддали. Таким чином за два дні жінки "заробили" 167 тис. грн.
Оксану в Ровеньках знають добре. Її мати працює завідувачем дитсадка, має в центрі міста магазин елітного одягу. Батько тривалий час працював на керівних посадах у держпідприємстві "Ровенькиантрацит".
Нині Шуляк та її спільниця перебувають у СІЗО Ровеньків. У місті не вірять, що хабарниць засудять. Кажуть, ті мають достатньо грошей, аби відкупитися. Ймовірно, отримають лише умовний термін.













Коментарі