Охоронці ставу в селі Чичиркозівка Звенигородського району Черкащини 25 липня побили рибалок, які поставили там сітки. 38-річний Вадим Білоус помер, 36-річний Віталій Рябозєй і Володимир Кравець, 35 років, лікуються.

— Забили сина, скоти, — плаче 63-річна Раїса Білоус, матір загиблого. — У мене похорон за похороном. Півроку як маму поховала, а це сина. Невістка Іра наче відчувала, що так буде. Якраз у ту ніч у відро через балкон влетіла летюча миша. А під ранок Ірі приснилась якась жінка: "Вадік, я вже тобі хатинку найшла". Ті ж садісти іздівалися, били бітами по пальцях, шоб сознаніє тіряли. У Вадіма вся голова розмісяна. Я коли його побачила в больниці, то в нього тільки руки й ноги дьоргалися. Врач-нейрохірург зразу в глаза мені: "Мамочка, я вам нічого не скажу". До ранку його оперірував.  Казав, що мозок плавав у жидкості: "Я знімав-знімав ту кров, щоб дойти до мозга, а коли дойшов, то він був, як вишня, а треба, щоб був розоватий".

Віталій Рябозєй — місцевий. Того вечора до нього приїхали друзі Володимир Кравець та Вадим Білоус із міста Ватутіне.

— Віталя не раз ставив ті сєтки, — згадує Володимир. — Увечері поставив, рано пішли знімати, і тут на нас охранніки напали. Зразу вистрелили з пістолєта — у Вадіма і мені в очі. Потім завели нас у бар, шоб ждали начальніка. Заставили написати розписки, шо я виплачу за рибу 40 тисяч, а Віталя — 60. Потім приїхали черкаські хлопці, вивели нас у двір і почали бити бітами. Вадім потіряв сознаніє. Вони думали, придурюється. Почали зажигалкою пекти, як не видержить — дьорнеться. А він уже ні на шо не реагірував.

Місцеві кажуть, охоронці ставу не вперше б'ють людей. Орендар ставу — черкасець Борис Чередніченко.

— У нас тут бєспрєдєл. У селі 15 ставків і ні в одному не можна ловити рибу, даже на вудочку. Діти трохи пробували, так їм геть і кладку розібрали. А два роки назад цей Чередніченко сильно побив старого діда Володю Полєжаку. Так побив, що в Черкасах його по частях збирали. Він тоді й у суд подавав, але діло зам'яли, — розповідає тутешній, називатися не хоче. — Борис возомнив із себе Бога. Іздівається з людей, як хоче. Усе село зашугане і залякане, багато хто робить на нього даром.

Бориса Чередніченка й трьох охоронців водойми затримали.

— Усі четверо під вартою. Щодо них порушені справи за завдання тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до смерті, й за вимагання. В одного з потерпілих вони вимагали гроші, отримали 10 тисяч рублів і 50 євро, — говорить 34-річний Віктор Бондаренко зі звенигородської міліції.

Рідний брат орендаря 44-річний Сергій Чередніченко чотири роки працює на ставку охоронцем.

— Я був на березі, коли ті хлопці під'їхали машинами, — розповідає. — Я запідозрив, що будуть ловити рибу. Сказав своїм напарникам, щоб уночі передивилися, чи нема сіток. Вони проплили лодкою, зачепили гачком дві. Рибу повикидали назад, а самі стали чекати, коли вранці прийдуть. Вони випливли втрьох. Ми їх і зловили. Кажу до Віталія: вилазь, скільки я можу за тобою бігати. Вони ж п'яні, давай до мене з матюками. Володя махнув до мене палицею. У мене є пістолєт газовий. Я вистрілив у Володю, потом — у Вадіма. Завели їх у бар, подзвонив до брата, сказав, шо піймав трьох браконьєрів. Через час він приїхав із трьома хлопцями. Доки вийшов із машини, ті вже били браконьєрів бітами. "Нашо так бить, — кажу, — дамо їм косу, і хай ставки обкошують. Брат тоже сказав: хватить. Тіки одвернувся, а ті вже знову палками клепають. Борис кричав: "Хлопці, шо ви робите? Уже не нада, вони й так будуть із Сєрьогою работать". Вроді би перестали. Дивлюся, Вадім без сознанія. Черкаські хлопці побачили, сіли й поїхали.

×