15 лютого в селі Западинці Летичівського району Хмельницької області 35-річна Наталя Коваль удома народила сина. Опісля стекла кров'ю, а хлопчик помер від переохолодження.
— Такий шок для всього села. Наташа п'ятого родила, 100 тисяч держава б дала, матір-героїню отримала, — говорить 48-річний Михайло Демків, голова Шрубківської сільради, до якої належать Западинці.
Наталя та її чоловік 36-річний Олександр — місцеві. Виховували чотирьох дітей: 13-річного Олексія, 12-річну Ольгу, 10-річного Андрія та Марину, 8 років.
— Дуже позитивна сім'я, роботяги, — каже сільський голова. — Саша сторожем працює в сусідньому селі. Хороший хлопець, не п'є. Наташа дітей доглядала. Тримали дві корови, коня, свиней, ціле хазяйство.
Торік Наталя завагітніла. Про це односельці не знали.
— Вона була повна жінка, то воно і не замєтно, — махає рукою односельчанин Леонтій Кондратюк, 52 роки. — Усе стидалася, що в неї стільки дітей.
— Я теж не знала, — каже сільська фельдшерка Любов Кітнік, 44 роки. — Останнім часом Наташа нікуди не виходила. Усе слаба, слаба. На обліку ніде не стояла.
— Ніхто не знав, — додає 76-річна Євгенія Дацкова, бабуся загиблої. — Вона слабувала. І серцем, і давлєнієм. А перед самими тими родами заслабла на грип. 15 числа в три ночі попросила Сашу дати їй таблетку. Потом десь вийшла в другу комнату. Там і родила. Саша тоже не знав. Потім прийшла, лягла коло чоловіка і попросила води. Напилася, повернулася. А на ранок мертва. Повне відро крові. Та дитинка вдарилася головою.
Коли Олександр прокинувся зранку 15 лютого, мертва дружина лежала поряд.
— Рано Саша приходить до мене: "У мене жінка померла". А я: "Що ти плетеш, яка жінка?". Ми всі були просто шоковані. Я ж її напередодні бачила, говорила з нею, — розповідає вчителька Западинської школи Оксана Масюк, 36 років.
Селяни викликали лікарів і міліцію. Тіло відвезли на розтин. Дитини на той момент ще не бачили.
— До нас подзвонив лікар зі судмедекспертизи, — розповідає заступник начальника райвідділу міліції Олександр Майстер, 29 років. — Каже: жінка після родів. Ми повернулися до її хати і знайшли мертвого новонародженого хлопчика. Дитина лежала накрита старою курткою.
За два дні жінку з сином поховали.
— Стільки людей було, — втирає сльози Оксана Масюк. — Приїжджали і з сусідніх сіл. Наташа була доброю, відповідальною жінкою. До нашої школи всі її діти ходять. Завжди охайні, доглянуті, нагодовані. Наташа старалася, як могла. Постійно їм пекла млинці. Ніколи жоден не прийшов без домашнього завдання. Усі діти хорошисти. Марина два тижні тому їздила на олімпіаду з української літератури. Старша Оля недавно була на олімпіаді з української мови. Наташа боялася тих злих язиків, сплєтєн. Стидалася, що в неї стільки дітей. Того воно так і вийшло.
Через трагедію у школі не проводитимуть свято 8 Березня.
— У нас воно асоціюється зі святом матері, — каже Оксана Мацюк. — А для чого, щоб діти це вспоминали. Поговоримо про бабусь, та й по тому.
Коментарі