Їх було четверо. Не встигла Зоряна відійти й кілька метрів від бару "Гостинний двір", як її обступили молодики у спортивних куртках.
— Писнеш, поріжу, — прошипів хтось ззаду і приставив до шиї ножа.
Пізніше, під час слідства, виявилося, що то був не ніж, а телефонна картка. Від жаху в дівчини все заніміло. Здоровань, який підійшов спереду, вдарив Зоряну кулаком в обличчя. Кров із носа залила лице. Дівчину штовхнули навколішки, з шиї зірвали золотий ланцюжок і каблучку з пальця. Мобілку Зоряна віддала нападникам сама.
— Сидітимеш тихо ще двадцять хвилин, бо повернемося й вб"ємо, — пригрозили наостанок бандити.
Тієї п"ятниці, 2 листопада минулого року, студентка-першокурсниця Ніжинського педінституту 17-річна Зоряна додому не поспішала. Заскочила з однокурсницями до кафе відсвяткувати складений залік. Не лякало дівчину і те, що з Ніжина додому добереться пізно ввечері. У рідному Бахмачі завжди тихо. Замість міського транспорту, там уже давно освоїли велосипеди.
Наймолодшому з тих, хто напав на Зоряну Сохань, Мамаю Курочці — шістнадцять. Він житель Конотопа, встиг закінчити лише два класи середньої школи. Раніше не судимий. Його подільники старші. Олексію Сидоренко та Роману Тхору по двадцять із лишком років. Уперше за крадіжку Романа засудили у 14 років. Отримав строк умовно. Але за два роки по тому таки сів. Чотири судимості має двадцятирічний Дмитро Скрябін. Строк відбував в одній тюрмі із Тхором. Улітку 2005 року друзі звільнилися. Дмитро приїхав у гості до Романа в Конотоп.
Один із клієнтів діставав гаманця, звідти вислизнув золотий ланцюжок
Напасти вночі вчотирьох на одного — наука для хлопців не із складних. Зловмисники нічим не гребували — брали мобілки, прикраси, годинники. Якщо в гаманці не було грошей — жертву били сильніше. До міліції в Конотопі зверталися не всі. Все одно ніхто не шукатиме бандитів, а містечко маленьке — раптом знову перестрінуть.
За два тижні "пригод", які влаштовували собі на конотопських вулицях, хлопці посмілішали. Вирішили з"їздити "на гастролі". Обрали Бахмач — маленьке, тихе містечко.
— Для нашого міста розбійницький напад на перехожого, та ще й на неповнолітню дівчину, — надзвичайна подія, — каже старший слідчий Бахмацького відділку міліції Вадим Шевченко. — Я такого випадку за всі роки служби в міліції не пам"ятаю. Як тільки до чергового по місту подзвонили батьки Зоряни, підняли всю міліцію.
Міліцейські патрулі почали обходити бари міста. По рації звернулася по допомогу до таксистів із двох приватних фірм Бахмача. Водіям передали особливі прикмети злочинців.
— Оперативники набрали номер мобілки Зоряни і їм відповів один із нападників, — розповідає слідчий.
— Повернете вкрадене — відпустимо, — почали переговори міліціонери.
Злодій не погоджувався. Та головне міліціонери вияснили: бандити ще у Бахмачі.
Уже через півгодини після нападу на дівчину, до оперативної групи з розшуку почала надходити інформація:
— Машину зупинили двоє хлопців. Не наші клієнти, — повідомляв по рації таксист. — Їдемо на Конотоп. І додав зі злістю: — Один із клієнтів діставав гаманця, звідти вислизнув золотий ланцюжок.
На виїзді з Бахмача таксі зупинила міліція. Двоє бандитів, вискочили з машини, але далеко втекти їм не вдалося.
А з бару "Руслан", що в центрі міста, до міліції зателефонувала офіціантка.
— Він не місцевий. Замовив горілки й закуски — при грошах. Куртка чомусь вивернута на другий бік, — тихенько повідомила жіночка.
Четвертого злочинця також затримали у таксі по дорозі на Конотоп.
На пошуки та арешт злочинців бахмацьким правоохоронцям знадобилося трохи більше години. Зараз у Бахмацькому суді триває суд над злочинцями: їм загрожує від семи до десяти років позбавлення волі.
Коментарі