Щоночі у відвідному каналі Хмельницької атомної електростанції браконьєри ловлять товстолобів. Там дуже багато круговертей — улюблених місць нересту цієї риби. Товстолоб нереститься у травні-червні, коли температура води 18-20°С.
— Під скиди зі станції зараз припливає стільки риби, що по ній можна ходити, — каже 48-річний Микола Решетняк, начальник охорони охолоджувального водосховища Хмельницької АЕС. — Товстолоби — величезні. Найбільшого ми витягували на 54 кілограми, але є більші.
Відвідний канал викопали під час зведення станції, береги обклали залізобетонними плитами. Він має довжину 3 км, ширину 50 м і глибину від 5 до 24 м. Ним із Хмельницького водосховища підводять воду до реакторів, там їх охолоджують і нагріту до 40°С воду скидають назад.
— У воді багато всяких організмів — молюски, жабуриння, — розповідає 48-річний Леонід Шиндир, начальник біологічної меліорації водойми. — Через них виникають перешкоди. Ми очищаємо воду біологічно — розводимо тут товстолоба, білого і чорного амурів. Вони поїдають молюски та жабуриння. Але під час нересту вся риба збирається до скиду з першого і другого енергоблоків. У цей час браконьєри й виловлюють її гачками.
За період нересту браконьєри виловлюють з каналу до 60 т риби. Відповідно до штатного розпису працівників станції, відвідний канал мають охороняти 70 осіб. Однак зараз їх 18. Просять помогти природоохоронних інспекторів.
Близько третьої ночі на чотирьох машинах в'їжджаємо у санітарно-захисну зону. Обабіч бетонної дороги — хвойний ліс. Праворуч шляху починається канал. Автівками перекриваємо всі три під'їзди.
— Минулого разу перекрили, а браконьєр попер на нас, — каже 41-річний Володимир Ковальський, державний інспектор з охорони навколишнього середовища. — Ледь відскочили. То цього разу взяли "Беркут".
"Беркутівці" з гумовими кийками, балончиками зі сльозогінним газом та пістолетами Макарова. Машини ховають у лісі і стають за дерева. За 40 хв. бетонкою проїздить таксі, за ним гримає підвіскою старий "жигуль", згодом з дороги до лісу звертає "лада-дев'ятка". Водій побачив засаду.
— Тепер усіх попередить, — махають рукою інспектори. — А тут його перепиняти нема смислу. Все одно риби немає.
За годину "дев'ятка" повертається, "нива" інспекторів перегороджує їй дорогу.
— А що ви до нас маєте? — сміється пасажир. Тримає пляшку пива. — Ми тут відпочиваємо. Це не заборонено.
Риби у машині немає. Інспектори розуміють, що їх викрили. Їдемо до каналу. Браконьєрів немає, однак навколо валяються порожні пляшки з-під пива й горілки, обмотані ізолентою гілки і купи сплутаної волосіні. Ідемо до скиду. Вода там вирує, з неї раз за разом вискакують товстолоби по 10-15 кг. Важчі менш спритні, з води видно лише їхні плавники. У лісі бачимо купу хвойних гілок. Під нею — рюкзак з теплою курткою, грузилами та драчами — подвійними кованими гаками.
— Такий драч коштує 100 гривень, — каже 39-річний Іван Бабійчук, інспектор з охорони довкілля. — А тут їх п'ять. Вони їх закидають, поки одну рибу витягнуть, зо п'ять скалічать. Один драчує, другий тягне рибу, троє на стрьомі стоять. Як є рюкзак, значить, десь рядом і рибу сховали.
За кількасот метрів зустрічаємо ще одну схованку. Під хвойними гілками лежать два поранені драчами товстолоби. Самець заважує 12 кг, самка з ікрою — 15 кг.
— На базарі кіло толстолоба коштує від 20 до 24 гривень, — каже 43-річний Сергій Войтюк з Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області. — Браконьєри здають його по 11 гривень. За ніч ловлять від двох до 10 рибин. Цього разу про нашу облаву знали охоронці каналу. Наступного разу їм не скажемо.
За вилов товстолоба у нерест браконьєру загрожує щонайбільше 450 грн штрафу.
1 
1
Коментарі