"Такого в нашому селі ніколи не було, — із жахом згадує 52-річна жителька Калинівки Антоніна Іванівна. — У нас, допоки не сказали, що вбивцю затримали, майже ніхто не спав: ночами у вікнах горіло світло, всі говорили про маніяка, згадували сумнозвісного Онопрієнка".
Якось увечері до Богуславського райвідділу міліції на Київщині зателефонував 20-річний хлопець. У Калинівці він доглядав за старенькою бабусею Варкою, допомагав їй по господарству. Хлопець повідав, що знайшов її мертвою в калюжі крові. На шиї 80-річної небіжчиці судові медики виявили чотири ножові поранення.
Правоохоронці з"ясували: у покійної ночував якийсь Іван Михайлович, який згодом безслідно зник. Однак слідчі швидко вийшли на нього — у сусідньому селі.
Вісім разів
відбував покарання за шахрайство і зґвалтування
— З"ясувалося, що бабусиним гостем був 67-річний такий собі "голохвастов", який уже вісім разів відбував покарання за шахрайство і зґвалтування. Колись Іван Михайлович мешкав на Вінниччині. Потім фактично став бомжем. Маючи приємну зовнішність, вештався країною в пошуках теплих подушок та гарячих обідів, — розповідає начальник Богуславського райвідділу міліції майор Олександр Попченко. — Зловмисник дуже легко входив у довіру жінок. Коли ж випадала нагода, обкрадав їх. Лише в нашому районі обійшов чотири села із гастролями-жениханнями.
— Боже, як мені було страшно! Адже на місці Варки могла опинитися я, — бідкається Антоніна Іванівна.
Вона вже 18 років живе сама. Саме до неї спочатку завітав Іван Михайлович.
— Він спитав, чи можна зайти до хати, — каже жінка. — Кажу, що можна. Як зараз пам"ятаю: представився військовим пенсіонером, який шукає житло. Дізнавшись, що я одиначка, заповзявся плести про своє багатство. Мовляв, він із Фастова, є у нього трактор, комбайн, двокімнатна квартира. Залицявся, обіцяв, що стану з ним щасливою, навіть погодився перегнати всю техніку до Калинівки. Не стану обманювати — дядько сподобався, та я чомусь відмовилася від ідеї Івана Михайловича. Нагодувала та запропонувала гостеві пройти до сусідки — гадала, що, може, вона йому чимось зарадить. А за добу до мене приїхала міліція. Сказали, що баба Варка зарізана.
Випили втрьох за знайомство
Зазвичай у новому селі "серцеїд" зустрічав біля двору чи під магазином жіночку і брався рекламувати себе: мовляв, він — колишній військовий льотчик, пройшов чимало гарячих точок, зокрема й Афганістан. Декому розповідав, що воював у Чечні чи навіть Югославії, заробив на тому купу грошей і пристойну пенсію. Відтепер хоче полишити гамірне місто і зупинитися в селі. Хотів би пристати до якоїсь жінки, адже за роки служби так і не женився. Його легенді вірили всі.
Після знайомства Івана Михайловича, як правило, запрошували до столу.
Він випивав по півчарки, не більше, — мовляв, горілка — не головне. Якій жінці це не сподобається?
У Калинівці Іван Михайлович із півгодини розказував бабі Варці про свої мандри світами. У відповідь на столі запарували миски із борщем та картоплею "в мундирах". Невдовзі до обійстя зазирнула сільська листоноша. Випили втрьох за знайомство. Старенька на радощах прошепотіла листоноші на вухо, що гостювальник, мабуть, залишиться в неї надовго. Мовляв, вона йому вже й сорочку дала, і штиблети, і костюм покійного чоловіка. Заночує, а там усе притреться – а там і життя полегшає.
Пізнім вечором пляшка горілки майже спорожніла. Поштарка пішла, а між "нареченими" виникла суперечка.
Чоловік стверджує, що стара сама на нього накинулася й подряпала обличчя — на його щоках лишилися сліди від нігтів. У відповідь він намацав на столі кухарський ніж і кілька раз всадив у господиню. Як було насправді, встановити важко.
Зі своїх 67 років
у в"язниці відсидів близько 35
Бабій виявився авантюрником зі стажем. Зі своїх 67 років у в"язниці відсидів близько 35. У сусідньому селі Івана Михайловича із подряпаним обличчям оперативники знайшли на тепленькій перині у нової господині. Той якраз збирався покидати Богуславщину. Згодом виявилося, що ножа він необачно залишив удома в жертви на підвіконні та накрив целофановим пакетом. На схованку вказав сам при відтворенні злочину.
— Дивно, але Іван Михайлович представлявся справжнім ім"ям, — розповідає слідчий райпрокуратури Ігор Вишнівський. — На першому ж допиті розповів про початок злочинної кар"єри. Це сталося під час строкової служби в Радянській армії. Він тоді був командиром танка у військовій частині на Кіровоградщині. Їздив бронемашиною довколишніми селами у пошуках самогону — мовляв, за те і постраждав. Уявіть, що ми повірили. Та після перевірки з"ясувалося, що ті зізнання — чергова побрехенька. Насправді ж на його рахунку серйозні злочини, зокрема і зґвалтування.
1 
1
Коментарі