— Чого тільки не було за ці 13 років, — розповідає львів'янка 63-річна Людмила Руденко. — Мене й сліпу матір травлять, погрожували, звинувачували. А ми 13 років живемо на чемоданах.
Людмила Григорівна до пенсії працювала інженером-будівельником. Зараз із 92-річною матір'ю і 27-річним сином живуть у однокімнатній квартирі на вул. Медової Печери.
— Кому не розказую, кажуть, детектив, — жінка проводить на кухню. Тут є невеликий стіл, розкладне крісло й пральна машинка. — Мої батьки жили у двокімнатній квартирі на вулиці Каховській. А я із сином — тут. Тато помер, мама стала сліпнути. У 1999 році вирішили продати дві квартири й купити одну трикімнатну. Батьківську продали одразу.
Людмила Григорівна показує пожовклу газету оголошень "Ваш магазин" за 1999 рік. Трикімнатні квартири у Львові пропонують від $9 тис. до $12 тис. Оголошення про трикімнатку за $8,5 тис. на вул. Джорджа Вашингтона обведене червоним.
— Я зраділа, — каже господиня. — Район наш, сину школу змінювати не доведеться. Нас зустріла літня жінка Олександра Локтєва. Сказала, що живе із сином, але хочуть переїхати. Син на той момент був на заробітках, то жінка показала нам завірене доручення на продаж і його частки. Ми зійшлися в ціні, наступного дня підписали в нотаріуса договір купівлі-продажу, віддали гроші. Локтєва попросила місяць на виселення.
Того ж місяця Людмила Руденко продала свою однокімнатку Борису Марченку. Коли планували переселятися — Локтєва відмовилася виїжджати.
— Я пішла в міліцію, — говорить Людмила Григорівна. — Вона ж подала в суд на мою маму, якій тоді було 79 років. Казала, що мама шахрайка, змусила її продати цю квартиру. Виявилося, син Локтєвої у той момент сидів у польській в'язниці, їм треба були гроші. У них ще були борги. Борис Марченко не виганяв нас, розумів, що ми влипли. Але він помер, зараз за цю однокімнатку з нами судяться його спадкоємці.
Судова тяганина за трикімнатну квартиру триває 13 років. Договір доручення й купівлі-продажу визнали недійсними. Олександру Локтєву змусили виплатити Руденкам 476 тис. грн компенсації. Однак та не має грошей.
— Я Руденків знаю 25 років — відтоді, як вони вселились у наш будинок, — каже 54-річна Леся Дмитрик, сусідка. — Порядні, виховані люди. Люда все життя трудиться, сина сама на ноги ставила.
83-річна Олександра Локтєва досі живе з 63-річним сином Анатолієм у трикімнатній квартирі на вул. Джорджа Вашингтона. Жінка на пенсії, чоловік їздить на заробітки.
— Це справа десятиліття. З бабці та її сина хочуть показати банду шахраїв, а насправді це навпаки, — каже Стефан Петлевич, адвокат Локтєвої. — Це Руденки змовились й видурили квартиру. Я усіма засобами намагатимуся не допустити виселення.
3 
1
Коментарі