Канадець 50-річний Зів Кіппер живе в Чернігові. З компаньйонами планував звести завод, де збирали б легковики.
— Але 22 листопада передумав, — зітхає. — У вас такі дивні порядки.
Того вечора Зів грав із трьома друзями у боулінг у клубі "Світлофор".
— Я не п"ю, але завжди радий посидіти у гарній компанії, — каже він. — О пів на третю ночі ми вийшли покурити. Раптом підійшов чоловік у цивільному, відвів Дениса Тарана убік. Почулися лайка і погрози. Я підійшов, показав свій паспорт, запитав, у чому справа. Тут другий розкричався: "У тебя есть 30 секунд, чтобы отсюда исчезнуть, иначе я тебя упакую. Время пошло...". На Дениса наділи наручники. Кричали, що подзвонять прикордонникам і попросять мене видворити з України.
Кіппер забрав одяг із гардеробної.
— Коли вийшов, побачив, як троє чоловіків били Дениса. Потім у наручниках кудись потягли. Ми пішли слідом. Виявилося, в опорний пункт N1 Деснянського райвідділу міліції. Мені аж полегшало — напали не бандити. Хотів забрати Дениса, так мене послали і закрили двері. Його били всередині. Ми подзвонили адвокату. Намагалися достукатися, але марно. Викликали наряд патрульно-постової служби. Ті стали добиватися до міліції, але в опорному не відчиняли. Що у цій країні твориться? Адвокату не відкривають, міліції теж, іноземців посилають. У Канаді на поліцейських машинах написано: "to serve and protect" — "обслуговувати і захищати". А в Україні, виходить, бити і принижувати?
Згодом двері в опорному пункті відчинили. Дениса Тарана повезли на освідчення.
— Міліціонери сказали: "Он был пьян и сам падал". Я поїхав до Деснянського райвідділу писати скаргу. Не хотіли приймати, бо в мене немає по батькові. А у нас у Канаді тільки так — ім"я і прізвище. Ледь прийняли.
Кіппер написав скарги до Генеральної прокуратури і канадського посольства.
— Жоден міліціонер навіть не вибачився. Я витрачу свій час, але доб"юся покарання. Це я вже практикував на даїшниках. Ті завжди шукають привід збити грошей.
4 
1
Коментарі
2