— Спочатку Сашка Маркова пограбували. Якби хулігани не знайшли в його гаманці посвідчення міліціонера, хлопець залишився би живим, — розповідає начальник лінійного відділу міліції Джанкоя, що в Криму, Олександр Шевченко, 29 років. Саме в його відділі працював сержант.
Маркова вбили у серпні минулого року. Але тільки на початку січня прокуратура порушила кримінальну справу. Якби не зусилля колег загиблого, убивць би не покарали. Адже спочатку в прокуратурі вирішили, що Марков загинув через власну необережність.
— Нашого сержанта знайшли на залізничних коліях, на четвертому кілометрі перегону Роз"їзд–Джанкой. Потяг переїхав хлопцеві голову, так що впізнати його було неможливо, — каже Олександр Шевченко. — Тільки наступного дня батько хлопця впізнав його по одязі.
Вирішили, що він перепив, забрів на рейки, де присів закурити й заснув
Оперативники допитали машиніста поїзда "Федосія–Дніпропетровськ", який переїхав Маркова. Той посвідчив, що помітив людину на рейках за 150 метрів. Але поїзд їхав зі швидкістю 50 км/год. — при такому розгоні пригальмувати він міг тільки через 250 метрів. Машиністові здалося, що людина на рейках спала.
Судмедекспертиза засвідчила, що помер Марков після наїзду. Напередодні хлопця бачили в барі. Тому вирішили, що він перепив, забрів на колію, де присів закурити і заснув.
— Ми не могли повірити в таку версію, — розповідає Олександр Шевченко. — Сашко ніколи не напивався, майже зовсім не вживав спиртного. Це був дуже порядний хлопець. Працював у нас трохи більше року, прийшов одразу після армії. Батьки у нього теж порядні прості люди, трудівники. Я саме хотів відправити хлопця вчитися, щоб він став офіцером міліції.
Того дня Олександр Марков зустрівся з колишніми однокласниками, яких не бачив кілька років. Зайшли до бару. За сусіднім столиком розмістилася компанія молодих людей від 15 до 18 років. Між ними й однокласником Маркова зав"язалася сварка. Сторони перекинулися образливими репліками. Дійшло до бійки. Однокласники Маркова повтікали. Відповідати за нестриманого товариша довелося Олександрові. Його наздогнали, побили і пограбували — забрали портмоне та годинник.
Хулігани повтікали на будівництво неподалік, і там при світлі сірників стали розглядати здобич. Серед них було троє неповнолітніх дівчат. З украденого гаманця випало Сашкове посвідчення міліціонера.
Двом із цієї компанії загрожує довічне ув"язнення
— Злочинці в Джанкої бояться транспортної міліції, — пояснює Олександр Шевченко. — Вони зрозуміли, що їх знайдуть і покарають за грабіж із побиттям. Тому вирішили знайти і вбити нашого сержанта, поки він не прийшов до тями.
Тим часом Олександр Марков отямився, повернувся до бару, попросив ліхтарик і почав шукати своє службове посвідчення на місці побиття. Там його й застали недавні грабіжники. Один ударив міліціонера по голові кастетом. Потім Сашка били ногами. Після цього віднесли на міст над залізничними коліями і скинули вниз. У цей момент він прийшов до тями.
Далі вбивці зійшли до колій і поклали ще живого Маркова на одну з них — головою під колесо. Двадцять хвилин вони чекали поїзда неподалік. І тільки коли він переїхав жертву, пішли.
Олександрові колеги з управління зібрали всю інформацію і передали в прокуратуру. Вже затримали всіх шістьох злочинців. Один із них саме перебував під вартою за підозрою у груповому зґвалтуванні. Тільки двоє з цієї компанії — повнолітні. Їм загрожує довічне ув"язнення, іншим — по 15 років тюрми.
2 
1
Коментарі