"Меня посадили по заказу Васильева и Ахметова"

Минулого понеділка Апеляційний суд Донецька засудив до довічного ув"язнення колишнього оперуповноваженого карного розшуку Калинівського райвідділу міліції 58-річного майора В"ячеслава Синенка.

Згідно з обвинуваченням, 15 жовтня 1995 року Синенко провів на стадіон "Шахтар" Ігоря Філіпенка, який заклав вибухівку під сходи, які вели у vip-ложу. Від вибуху загинули тодішній президент футбольного клубу "Шахтар" Ахать Брагін, начальник служби безпеки фірми "Люкс" відставний полковник КДБ Віктор Двойних і п"ятеро охоронців.

Засідання заплановане на одинадцяту годину. У залі Апеляційного суду немає вільного місця. Прокурор Володимир Міненков, півтора десятка журналістів, колишні колеги обвинуваченого чекають на вирок. Адвокат відсутній — захворів. Двоє міліціонерів заносять В"ячеслава Синенка — після інсульту в нього паралізовані ноги. На ньому світло-сірий светр і темні спортивки. Суддівська колегія запізнюється. З-за ґратів обвинувачений звертається до журналістів:

— Меня посадили по заказу Васильева и Ахметова. Потому что в 1994 году я задержал его родственника и боевика Рухманова. У него в сумке лежал автомат Калашникова. В тот день были застрелены известные криминальные авторитеты Фролов и Фурсов, конкурировавшие с Брагиным. Но затем Рухманова выпустили.

Журналісти вмикають диктофони, клацають фотокамери.

— В 2004 году тогдашний Генпрокурор Геннадий Васильев открыл против меня дело и обвинил в организации взрыва на стадионе "Шахтер", — спокійно продовжує колишній майор.

— А в 2005-м следователи Генпрокуратуры продолжили следствие.

Синенко чекає, що ось-ось зайде суддя. Намагається сказати найголовніше.

— Сегодняшний пенсионер генерал милиции Анатолий Волощук тогда был замначальника областного УВД, — каже він. — В 1997 году он лично предложил мне участвовать в ликвидации банды Кушнира, взорвавшего Брагина. Я отказался, и стал врагом Волощука. В следующем году меня выгнали из органов.

Згодом в Синенка стріляли одночасно з двох автоматів Калашникова поблизу його будинку.

— Я знал, что на меня охотятся, — продовжує обвинувачений. — Об этом мне говорили покойный журналист Александров и нынешний депутат Верховной Рады Борис Белаш (невдовзі Бєлаш стане нардепом за списками Партії регіонів замість омбудсмена Ніни Карпачової. — "ГПУ"). Но они не смогли убить меня и решили посадить пожизненно.

Синенко каже, що кримінальну справу проти нього сфабрикували "по заказу Геннадия Васильева, Рината Ахметова и Анатолия Волощука". Так, мовляв, вони вирішили прибрати чесного правоохоронця.

До зали заходить суддя Микола Осоян. Встають усі, крім Синенка. Обвинувачений замовкає, журналісти повертають камери у бік судді, який виголошує вирок. За десять хвилин присутні сідають. Вирок читатимуть кілька годин.

В"ячеслав Синенко працював у карному розшуку Калинівського райвідділу міліції Донецька. За даними слідства, майор співпрацював зі створеним у 1993–1994 роках злочинним угрупованням, яке очолювали Євген Кушнір і підприємець Анатолій Рябін.

Шістнадцять членів цієї групи вибивали у бізнесменів Донецької області грошову данину. Іноді підприємців убивали та привласнювали їхній бізнес.

Тоді найвпливовішим підприємцем на Донеччині був президент футбольного клубу "Шахтар" і власник фірми "Люкс" Ахать Брагін. Його знали під прізвиськом Алік Грек, хоча Брагін мав татарське коріння. Він контролював найприбутковіші сфери економіки регіону. Крім того, був тісно пов"язаний зі злочинним світом. У серпні 1995 року в його готелі "Люкс" міліціонери знайшли п"ять карабінів, близько десяти рушниць, снайперську гвинтівку, бронежилети, набої. Донеччани називали Брагіна "хазяїном Донбасу".

"Кушнірівці" захотіли вбити Грека і привласнити його бізнес. 19 березня 1994 року вони стріляли в Брагіна на його голуб"ятні в селі Піски Ясинуватського району. Підприємець вижив і відтоді їздив лише на броньованому "мерседесі". 8 травня того ж року члени угруповання Кушніра встановили посеред Донецька вантажівку "ГАЗ-51" з п"ятьма гранатометами в кузові. Із них мали стріляти в Брагіна, проте міліція попередила замах. Одночасно "кушнірівці" вбивали інших впливових підприємців Донеччини — Якова й Артура Богданових, Олександра Момота.

Під час затримання в майора стався крововилив, і його розбив параліч

Третю спробу вбити Грека здійснили на стадіоні "Шахтар". У вересні 1995 року "кушнірівці" Андрій Акулов та Ігор Філіпенко видовбали діру в бетонних сходах біля входу на трибуну для гостей. Усередину поклали 1,6 кг вибухівки-пластиду, радіокерований детонатор та акумулятор. Вибух мав пролунати 28 вересня під час матчу "Шахтаря" проти бельгійського "Брюгге". Але Брагін на гру не приїхав. Замах перенесли на 15 жовтня — на поєдинок із сімферопольською "Таврією".

Перед матчем В"ячеслав Синенко завів переодягненого в міліцейську форму Ігоря Філіпенка на стадіон. О 17.02, коли Брагін із охороною заходили в ложу, Філіпенко натиснув на пульт — пролунав вибух. Брагіну відірвало голову. На стадіоні почалася паніка. Синенко з Філіпенком непомітно втекли.

Однак бізнес Аліка Грека не розвалився. Він перейшов до одного з ключових менеджерів фірми "Люкс" Рината Ахметова (нині — найбагатший українець, народний депутат від Партії регіонів. — "ГПУ"). Його вважали родичем Брагіна й називали "похресником".

Генеральна прокуратура України вважає, що банда Кушніра 1996 року вбила депутата Верховної Ради Євгена Щербаня, а у квітні 1998-го — колишнього голову Нацбанку Вадима Гетьмана. Замовником цих убивств до 1 березня 2006 року називали екс-прем"єра України Павла Лазаренка. Згодом усіх членів групи впіймали. Євген Кушнір помер у в"язниці від ран, а Анатолія Рябіна вбили. Інших засудили.

Наприкінці 90-х В"ячеслав Синенко з дружиною, сином та донькою виїхав до Греції. 2002-го його оголосили в розшук через Інтерпол. Під час затримання 29 березня 2004 року в майора стався крововилив, і його розбив параліч. Через рік Синенка переправили до України. Судові слухання щодо вбивства Брагіна розпочалися торік 22 лютого.

Суддя завершує читати вирок близько другої години дня. В"ячеслава Синенка виносять на руках.

— Мафия победила, — кричить він колишнім колегам. — Я не порежусь и не повешусь, знайте! Но они меня все равно убьют, так что приходите на похороны! А Виталику (син В"ячеслава Синенка, проти якого порушили кримінальну справу за підштовхування до неправдивих свідчень. — "ГПУ") передайте, пусть тикает, просит политического убежища в США.

×