Майже 2 млн грн винна "Надра банку" 40-річна Людмила Шостік із райцентру Канів Черкаської області. Вона взяла позику і віддала її пастору церкви "Блага вість" Олександру Ромащенку. Той обіцяв гасити кредит, однак не платить.
— Через усе це я кілька разів кидалася під машину, — каже Людмила Шостік. Вона понад місяць лікується в обласному психоневрологічному диспансері. Каже, зіпсувала нерви після судової тяганини з пастором.
Людмила — підприємець, торгує на ринку канцтоварами, живе у 3-кімнатній квартирі із чоловіком Олегом Шостіком. Доросла донька від першого шлюбу навчається в Києві. Восени 2000 року після розлучення Людмила почала ходити у православну церкву "Блага вість".
— Церква винаймала приміщення в будинку культури. Проповіді читав пастор Олександр. Я під час тих молитов справді забувала про свої проблеми. Сходила один раз і зрозуміла, що мене туди тягне. Серед прихожан були відомі в місті підприємці. "Тут усе створено завдяки людям, — пояснював наставник. — Ми спільними зусиллями орендуємо цей будинок і розвиваємо церкву. Адже це все для нас і наших дітей". Під спільними зусиллями малася на увазі матеріальна допомога. Мені церква сподобалася, тому я теж була не проти пожертв, — розказує Людмила.
Помічники пастора записували прізвище кожного, хто давав гроші, фіксували суми. У церкві було близько 70 прихожан, переважно підприємці.
— Якщо на перших проповідях про гроші не було й мови, то незабаром пастор усе частіше став казати, що жертвувати церкві десятину — наш священний обов'язок. "У церкві ви духовно збагачуєтеся, — казав. — І якщо будете допомагати церкві, отримаєте благословення". Усі здавали гроші. Незабаром мене "підвищили", призначили лідером домашньої групи. Я мала проводити збори раз на тиждень і збирати з людей гроші, — продовжує Людмила.
Із часом пастор почав говорити, що церкві потрібне нове приміщення. Запропонував людям здавати додаткові пожертви. І за $20 тис. купив ділянку під забудову. Людмилу попросив узяти кредит на будівництво.
— Я йому довіряла, тому й погодилася. Хотіла, щоб було приміщення, де могли б збиратися наші діти, — згадує Людмила Вікторівна. Час від часу в неї сіпається повіка правого ока. — Казав, що погашатиме кредит. Сам узяти позику він не міг, бо після випадку з Єлєною Хамулою (пастор черкаської релігійної громади "Служіння Святого Духа", яка видурила у парафіян 30 млн грн. — "ГПУ") по банках пішла вказівка пасторам кредити не давать.
У серпні 2008-го Людмила з пастором і його дружиною поїхали до Києва у відділення "Надра банку". Людмила Шостік узяла $139 тис. кредиту. Банківських працівників запевнила, що за ці гроші купує в пастора його 3-поверховий будинок площею 254 кв. м. Того ж дня підписали договір купівлі-продажу. Більше жодних документів на дім не оформлювали. Людмила отримала гроші в касі, передала їх Олександру Ромащенку.
— Умови кредиту вичитувала жінка пастора, — продовжує Людмила Шостік. — Бо я педагог, а вона економіст. Я лише підписувала. Кредит дали на 20 років, під 15 відсотків річних. Щомісяця я мала платити 1800 доларів. Ромащенко каже: "Я платитиму. Люда, не волнуйся, для нашої церкви це нормальна сума. Тільки за кредит нікому не кажи".
Людмила продовжувала жити у своїй квартирі, Ромащенки — у будинку, який начебто продали. Живуть там і досі. За перший місяць пастор сплатив за кредитом $1800, за другий — $200, а за третій — $4. І перестав віддавати гроші.
"Надра банк" вимагає віддати борг, який уже тепер сягає $250 тис. Людмила подала на пастора до суду. Він тривав три роки. А в січні 2011-го прокуратура відкрила кримінальну справу проти Олександра Ромащенка. 2 квітня Канівський міськрайонний суд оголосив йому вирок за шахрайство — п'ять років позбавлення волі без конфіскації майна. Однак замінив покарання на рік випробувального терміну.
— Після цього я потрапила сюди, — каже Людмила Вікторівна. — Моя мама, коли дізналася про той кредит, пережила два інсульти. І померла. Вирок суду нічого не змінив. Ромащенко кредит на себе не переоформив.
Після розголосу подій частина вірян покинула церкву. Орендоване приміщення релігійна громада звільнила.
Інтереси Людмили в судах представляє її чоловік Олег Шостік.
— Банку все одно, хто виплачуватиме борг. Люда написала заяву про переоформлення кредиту на Ромащенка, він під час судового слідства погодився переоформити кредит на себе. Але щоб банк це зробив, Ромащенко має показати свою платоспроможність, внести 60 тисяч доларів, — пояснює Олег Шостік, 39 років. — Він же нічого не робить. Уся ця церква побудована на принципі: ми прийшли в церкву, щоб гарно жити, на першому місці — Бог, а потом достаток і гроші.
44-річний Олександр Ромащенко з дружиною живе в Каневі з 1999-го. Доти мешкали у Черкасах, чоловік працював теслею на місцевому підприємстві. Їхній єдиний син навчається в училищі культури у Каневі. Свою позицію стосовно кредиту Ромащенко пояснювати не схотів.
— Ситуація серйозна. І допоки вона не буде вирішена в законному порядку, я не бачу підстав давати коментарі, — каже телефоном.
Єпископ церкви "Блага вість" у Черкасах 49-річний Юрій Бієвець вважає винними обидві сторони конфлікту.
— Такі справи вирішують усередині церкви, а не в суді, — каже Юрій Вікторович. — А так це мінус для обох. Пастор її не обманював. Спочатку вона була згодна, а потім передумала. Ми їм пропонували — перезаключіть угоду і закриємо ці проблеми. Люда та її чоловік не погоджуються. Хочуть, щоб такої церкви взагалі в Каневі не було.
3 
1
Коментарі
15