— Когда открыли квартиру, был шок. Замки в комнатах сломаны. Все вещи — техника, посуда — в мешках у дверей. По ходу, выбросить не успели, — каже 26-річна Лілія Палюх із Дніпра.
На їхню з братом Олександром, 24 роки, трикімнатну квартиру рідна тітка 57-річна Людмила Міхліна потай оформила дарчу на чужих людей.
Помешкання Лілії та Олександру дісталося від матері. Вона померла 16 років тому, мала ускладнення після грипу. Дітей виховала материна подруга Наталія Зарицька.
— У покойной Ларисы с сестрой были натянутые отношения. Думали, после ее смерти все изменится — тетя станет для племянников второй мамой. Своих детей у нее не было. Но Люда и говорить на эту тему не хотела. Поэтому я оформила опекунство и забрала Лилю с Сашкой к себе, — розповідає 47-річна Наталія Зарицька. — Коли діти виросли, повернулися жити в материну квартиру. Час від часу навідувалась і Людмила — всі троє були там прописані. Діти зробили гарний ремонт, замінили вікна. Та Люду це лише дратувало. Мовляв, племінники хочуть квартиру привласнити. Намовляла, що б'ють її.
Через три роки Лілія поїхала вчитися до Києва. Із помешкання в Дніпрі виписалася, щоб отримати тимчасову прописку в столичному гуртожитку.
— Сашко лишився сам. Тітка всіляко намагалася його вижити, — продовжує Наталія. — Потім стала наполягати, що житло треба продати і розділитися. Він не хотів. Після цього його почали підкараулювати на вулиці невідомі. Погрожували скалічити, якщо буде впиратися. Але Сашко не з лякливих. Пішов у бюро технічної інвентаризації. Написав заяву на заборону приватизації квартири. Має про це довідку.
Олександр займався промисловим альпінізмом. Навесні зірвався з третього поверху, травмував хребет. Його прооперували. Кілька місяців проходив курс реабілітації в Харкові. Коли повернувся додому, двері в квартиру відчинити не зміг. Написав заяву в поліцію.
— Три недели нам не разрешали заходить в помещение. Говорили, разбирайтесь с родственниками, квартира на сигнализации, — згадує Олександр. — Нам увірвався терпець. З'ясували, яка охоронна фірма поставила сигналізацію. Викликали їхнього представника, наряд поліції, дільничного, аби в їхній присутності відкрити квартиру. Тоді й приїхав новий власник помешкання — Олексій Костенко.
Чоловік показав дарчу, оформлену на його дружину Анжеліку. Житло вони виставили на продаж, пояснив.
— 30 червня торік Сашу виписали з власної квартири заочним рішенням Жовтневого районного суду Дніпра. Документ явно сфабрикований, — говорить Лілія. — Через рік квартира була приватизована одноосібно тіткою. За місяць приватний нотаріус Ірина Зайченко оформила договір дарування на Костенко Анжеліку.
Тітка живе в Китайгороді Царичанського району. Там будинок нашої баби з дідом. Колись поїхали туди з Сашком. То вона навіть на поріг не пустила. Вигнала і сказала, що не хоче нас бачити. Ми з братом власного кутка зараз не маємо. Я живу в цивільного чоловіка. Саша поки на черговій реабілітації в лікарні. Як випишуть, поїде до прийомних батьків.
Палюхи звернулися до поліції та прокуратури, аби поновити право власності на житло.
— Процес складний і довгий, але реальний. Право власності на квартиру повернути можна, — каже адвокат Антон Зубков, 42 роки. — Олександрові Палюху потрібно звернутися до суду. Перше — оскаржити заочне рішення суду про виписку з помешкання. Коли поновить прописку, має оскаржити акт одноосібної приватизації, а потім договір дарування. Коли це буде зроблено — чоловік отримає право на половину квартири.
2 
1
Коментарі