— Она граблями достала из туалета пакет. Вытрусила из него ребенка, как картошку. Возле рта у него был кусок тряпки размером с платочек. Похоже на кляп. Я расплакалась. Мальчик хорошенький, крупный. Смотрю на Любу, а у нее ни капли сожаления на лице. Только ненависть. Подперла голову рукой и молчит. Спросила, зачем это сделала, а она: "Не твое дело, за своими смотри". Я два дня после увиденного не могла ни есть, ни спать. Все ребенок мерещился, — говорить 32-річна Наталія Джус із села Обривка Новокаховської міської ради Херсонської області.
Її односельчанка 25-річна Любов Мамотенко вдома народила сина та викинула його у вигрібну яму надвірного туалету. На обліку в лікарні не стояла. Пологи були 11 вересня, говорить. У фекаліях дитина пролежала понад тиждень.
— Вона народила раніше, певно, ще вихідними. На вулиці була пожежа. То Люба з двома відрами води бігала, помагала. Страшна така — мішки під очима, — продовжує Наталія. — Куди подівся живіт, говорити не хотіла. Я почала стукати у всі інстанції — до фельдшера, депутата, в сільську раду, поліцію. Нікому не було діла. Через шість днів у поліцію звернулася ще одна сусідка. Після цього почали розбиратися. Люба на питання не відповідала. Вагітність і пологи заперечувала.
Правоохоронці повезли жінку до лікаря. Дорогою вона зізналася у скоєному.
Любов Мамотенко живе на вул. Зеленій у бабиній хаті. Має 3-річну доньку Дарину. Мати мешкає в Криму, батько помер. Брат, 30-річний Костянтин, після в'язниці живе у цивільному шлюбі на сусідній вулиці.
— Люба тут у селі закінчила школу. Батьки розлучилися, почали ділити їх із братом. Вона поїхала з мамою в Крим. Вчилася там. Не знаю на кого, щось пов'язано з газом. Тоді повернулася сюди. Батько помер, брата за крадіжку посадили. Потім не стало баби. Так залишилася сама. Хату занедбала. Кругом бур'яни, що вікон не видно. Всередині все обдерто, купи сміття. Нема ні подушки, ні одіяла, ні білизни, — розповідає Наталія Джус. — 2013 року вона вперше завагітніла. Я тоді чекала на п'яту дитину, разом на обліку стояли. Думали, зміниться Люба на краще, як буде про кого дбати. Люди їй знесли — дитяче ліжечко, коляску, велосипедик, речі. А вона навіть прати не хотіла. Все брудне викидала. Дитину часто замикала в хаті, а сама кудись ішла. То цигарки в когось позичити, то чайку попити. Про батька дівчинки нічого не відомо.
Дитина постійно із соплями-кашлем. Занедбана, досі не вміє на горщика ходити, погано розмовляє. На людях Люба ніби нормально з нею спілкується. Як нікого нема, таким матом кричить, що слухати страшно. Лякає, що в око дасть чи зуба виб'є. Люба ніде не працює. Спочатку отримувала виплати за народження дитини і як мати одиначка. Тепер і того немає, бо загубила паспорт. За що живуть — не уявляю.
Любов Мамотенко зізналася, що не хотіла другої дитини. Хто її батько — не знає.
— Вона перев'язувала живіт якимись ганчірками, горбилася. Хотіла приховати вагітність. Коли живіт виріс чималенький — казала, що картоплі наїлася і поправилася, — каже Наталія.
— Ребенка родила дома. Когда он появился, я отключилась. Очнулась и не услышала, чтоб плакал или дышал. Положила его в ящик с инструментами, думала похоронить. Потом решила выбросить. Убрала все за собой. Ребенка положила в мусорный пакет и выбросила в туалет. Я не соображала в тот момент, что делаю, — розповідає Любов Мамотенко.
Її можуть ув'язнити на п'ять років, якщо експертиза доведе, що дитина з'явилася на світ живою. Смерть новонародженого розслідує поліція.
У сільській раді кажуть, що взимку навідували родину і в будинку все було гаразд. Ситуацію не коментують, доки триває слідство.
2 
1
Коментарі