На два місяці арештували підозрюваних у вбивстві 42-річної Лілії Гордєєвої з Фастова на Київщині. На жінку напали поблизу дитячого садка ввечері 13 березня. Вдарили 24 рази ножем.
— Ліля йшла забирати із садочка сина Любчика. В дитини піднявся ацетон. Була рвота, температура. Оставалось пару метрів до воріт, коли на неї накинувся чоловік із ножем. Знайшла в собі сили дійти до лікарні через дорогу. Сказала, хто вона. Кому подзвонити, щоб дитину забрали. І знепритомніла. Спасти не змогли, — розповідає знайома загиблої 38-річна Юлія Шпакович.
Попередньо вбивство замовила бізнес-партнер Лілії 55-річна Алла Домасенко із сином 22-річним Іваном. Виконавці — 43-річний Олексій Єрмолович із сином Дмитром, 22 роки. Вони — працівники автомийки в селі Путрівка Васильківського району на Київщині, співвласницею якої була загибла. У Фастів приїхали джипом "Інфініті". Під час убивства Дмитро чекав на батька в машині.
По обіді до Фастівського районного суду сходяться понад 70 людей — родичі вбитої, представники громадських організацій, місцеві жителі.
— Спеціально з Києва приїхала, щоб подивитись, хто на таке звірство способний, — тупцюється на морозі невисока жінка в капюшоні.
— Нікого примусово не збирали, самі зійшлись. Чули, кого затримали. Там люди з грошима і связями. Боїмось, щоб не відпустили. Ліля була дуже порядною і хорошою. За таких, як вона, треба боротись, — каже жінка, на вигляд років 60. Імені не називає.
Чотири роки тому Лілія Гордєєва овдовіла. Її чоловіка 40-річного Андрія Заїку отруїли. Винних не знайшли. Був партнером по бізнесу з Аллою Домасенко — продавали земельні ділянки, машини, були співвласниками автомийки.
— Ліля тоді була на п'ятому місяці вагітності. Дуже важко народжувала. Ще з рік отримувала невеличкий дохід від автомийки, яка перейшла від чоловіка. Потім Алла Домасенко заборонила працівникам пускати її на територію. Ліля звернулась до суду. Вона не хотіла чужого, боролася за майбутнє своїх дітей — бо їх треба вчити, годувати, — говорить правозахисниця 53-річна Валентина Коваль.
— Із травня 2016 року я офіційно представляла її інтереси в суді. Та за два роки справу навіть не призначили до розгляду. Домасенко в моїй присутності заявляла Лілі: за любу ціну, в будь-який спосіб не отримаєш нічого. Весь час наголошувала, що рідна сестра її чоловіка — суддя Печерського районного суду Світлана Смик. Якимось чином Домасенко отримала доручення від рідних покійного чоловіка Лілі. Хотіла залишити її без нічого, відібрати все успадковане майно, — додає Валентина Андріївна. — Автомийка великої цінності не мала. Але цей процес обріс рядом порушень, які тягнули на кримінальну відповідальність. Наприкінці 2017-го ми звернулись у Головне слідче управління. За кілька днів мало бути перше слухання у справі. Думаю, це послужило спусковим механізмом.
Лілія Гордєєва сама виховувала дітей — 9-річну Софію та 3-річного Любомира. Доглядала сліпу матір. Старший син 21-річний Микита четвертий рік навчається в Польщі.
— О смерти мамы узнал из социальных сетей. Не поверил. Тогда увидел пропущенный звонок от младшей сестры. Понял, что случилась беда. Сразу приехал в Украину, — каже Микита. — 7 березня зідзвонювалися з мамою. Дуже нервувала. Просила, щоб зв'язався зі своїми знайомими юристами. Радилась із подругами, як далі бути з автомийкою. Казала, може, ну її. Покинути це все. Зараз мене всі підтримують — я лишився за старшого в сім'ї. Справлюсь. Мене мама правильно виховала.
Підтримати Микиту прийшли його друзі, кохана дівчина.
— Усе знімайте на телефони і викладайте в інтернет, — каже Микита.
У залі суду бракує місця. Люди стають під стінами. Микиту починає трусити, йому викликають лікарів. Заспокійливі приймати відмовляється, виходить на вулицю.
О 14:00 заводять Івана Домасенка. Він у світлих штанях та чорній короткій куртці. Навпроти нього люди ставлять портрет загиблої Лілії.
— Дивись, дивись на неї! Такою її помнитимуть діти, запомни і ти, — говорить до нього жінка в синтепоновій жилетці.
— Йшов би в армію воювати. Сволота! — кричить з натовпу високий чоловік.
— Я цього не робив, — хитає головою Іван.
До зали заходять троє адвокатів, прокурор та суддя. Слухання справи вирішують зробити закритим. Люди обурюються.
— Ліля була вдома й за жінку, й з чоловіка. Дуже сильна. Сама тягнула дітей. Соня помне, як папи не стало. Тепер і без мами осталась. На похороні сиділа біля Лілі, гладила її руки. Все питала, чого вони жовті зробились. Невже якісь гроші варті людського життя? — пошепки говорить 70-річна жінка. Називається тіткою вбитої. Імені просить не вказувати.
Аллі Домасенко запобіжний захід обирали останній. Вини не визнає, звинувачення спростовує. Називає їх брехнею. Після рішення суду розплакалась.
— Їй себе шкода, не Лілі, — зітхає Валентина Коваль.
Судове засідання тривало понад 8 годин.
Усі четверо підозрюваних подаватимуть апеляцію.
12 тисяч доларів заплатили замовники за вбивство 42-річної Лілії Гордєєвої з Фастова на Київщині, говорить прокурор Київської області 39-річний Дмитро Чібісов. На жінку напали з ножем біля дитячого садка. Мала проникаючі рани черевної порожнини, грудної клітки, порізи на руках та шиї. Втратила майже 3 л крові. Врятувати не змогли.
1 
1
Коментарі