У неділю 6 квітня в селі Грушвиця Рівненського району поховали 44-річну Лідію Михайленко. Її тіло знайшли закопаним на полі підприємства "Наша Україна".

Востаннє жінку бачили у п"ятницю 28 березня. Лідія Михайленко мешкала з молодшим сином Володимиром, 16 років. Двоє старших синів і донька від першого чоловіка живуть окремо.

— Ми мали кілька версій, — каже начальник Рівненського райвідділу міліції Петро Єзгор, 41 рік. — Запідозрили хлопця, бо він плутався у показах. Зрештою, таки зізнався у вбивстві. Сам показав місце, де закопав матір.

У землі тіло пролежало більш як тиждень. Брати Володимира зверталися до ворожки, щоб знайти матір. Та сказала, що жінка мертва.

Того вечора Лідія Михайленко з сином посварилися. За словами Володимира, мати часто кричала на нього з будь-якого приводу, не пускала на дискотеки, забороняла гуляти з друзями.

— Я нічого не бачив, окрім роботи, — виправдовується хлопець. — Ми тримали коня, корову, землю. За всім доглядав я сам.

Нічого не бачив, окрім роботи

Він мав при собі сокиру. Після чергового докору матері зірвався й ударив її по голові. Через лють не міг зупинитися — бив, доки не стомився. Коли жінка знепритомніла, повантажив тіло на бричку й повіз у поле.

— Вона була ще жива, — веде далі Єзгор. — Захрипіла, коли син скинув її на землю. Хлопець добив матір лопатою.

Плями крові на бричці Володимир замазав червоною фарбою.

— Ніхто такого від нього не очікував, — дивується односельчанка Марія Бутків, 49 років. — Володя спокійний, працьовитий. Не пішов у 10-й клас, бо підробляв у селі — орав кіньми землю.

Після вбивства матері хлопець кілька днів приходив на поле і плакав. Селяни, як дізналися, хотіли розправитися над ним. На відтворенні злочину міліціонерам довелось оточити садибу Михайленків.

Проти Володимира порушили кримінальну справу. Йому загрожує до 15 років позбавлення волі.

×