четвер, 04 травня 2017 06:05

"Лежав на землі, а з голови йшла кров. Поряд не було нікого"

Автор: фото з родинного архіву Барашенків
  Юрія Барашенка з села Маньківка Бершадського району Вінниччини за рік служби в АТО підвищили до звання капітана. 29 липня 2016-го мав демобілізуватися, але залишився служити
Юрія Барашенка з села Маньківка Бершадського району Вінниччини за рік служби в АТО підвищили до звання капітана. 29 липня 2016-го мав демобілізуватися, але залишився служити

— Востаннє говорила з батьком за 15 хвилин до його смерті. Казав, що виникли якісь труднощі. Їх треба вирішити. В голосі тривоги не відчула. Збирався йти в штаб. Надвечір нам повідомили, що батько отримав поранення в підборіддя. Куля пройшла через щоку. Його забрала "швидка". Роблять операцію, — розповідає 27-річна Вікторія Коломієць із села Маньківка Бершадського району на Вінниччині.

Торік 3 серпня її батька 50-річного Юрія Барашенка знайшли з п'ятьма вогнепальними пораненнями в голову та шию поблизу міста Попасна Луганської області. За офіційною версією, він застрелився. Та рідні не вірять.

Юрія Барашенка мобілізували 22 квітня 2015-го. Служив у 59‑му мотопіхотному батальйоні. Був командиром роти. За рік його підвищили до звання капітана.

— Він дуже пишався, що отримав звання на передовій, а не на "гражданці". Після дзвінка почали з'ясовувати, що сталось. Думали, може бій був. Побратими неохоче говорили. Купа неточностей. Ніби він довго не відповідав на рацію. Коли почули постріли, то прибігли. Батько лежав на землі, а з голови йшла кров. Поряд не було нікого, — згадує Вікторія. — Врешті один із товаришів сказав, що було п'ять пострілів.

Юрій Барашенко вистрілив собі у шию та скроню п'ять разів, за висновками експертів.

— Ніхто не вірить, що міг накласти на себе руки. Він демобілізувався 29 липня і вже чотири дні прострочував службу. Казав, у його подчінєнії 150 бійців, поки що не може покинути. Але 6 серпня обіцяв приїхати додому, бо в мами день народження, — про­довжує. — Через чотири місяці після смерті батька подзвонила начальнику штабу Євгену Зварикіну. Хотіла, щоб надав документи по розслідуванню. А він: "Чого дзвониш. ­Задовбала. Портиш мені настрій і душевний стан". Зрозуміла, що в штабі нам не поможуть.

Односельці зібрали 2 тис. підписів, аби справедливо розслідували справу, а Барашенкам надали статус сім'ї загиблого військово­службовця. Подали звернення до Генеральної та військової прокуратури.

Юрій Барашенко з дружиною 46-річною Оксаною мають ще молодшого сина 16-річного Дмитра.

— Батько любив життя. Як був у госпіталі, приїжджав додому. Мій 4-річний син ­Назарчик просив його не їхати в АТО. Батько відказав — ще разочок і вернусь, — говорить Вік­торія.

"Єдиний спосіб — сісти на пеньок чи скамєйку"

— Я дослідив документи смерті Барашенка. Там вказано, що це була одна коротка черга впритул, — каже 62-річний Маіс Сологуб. Має 38 років стажу в судмедекспертизі. — Чоловік не міг вистрілити у себе п'ять разів. Під час пострілу автомат рухається в руках. Чим міцніше він буде затиснутий, то менший розкид набоїв. Єдиний спосіб скоїти самогубство у такий спосіб — сісти на пеньок чи скамєйку. Уперти приклад у землю, дуло — в голову. Нажати на спусковий гачок. За півсекунди всі п'ять куль злетять доверху. Куля автомата руйнівна, розірвала б голову. А звідки ж тоді постріли в шию? Він би не втримав споряджений автомат збоку на витягнутій руці.

Зараз ви читаєте новину «"Лежав на землі, а з голови йшла кров. Поряд не було нікого"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 35413
Голосування Які умови миру і зупинення війни для вас прийнятні
  • Відмова від Донбасу, але вивід військ РФ з усіх інших територій
  • Замороження питання Криму на 10-15 років
  • Відмова від Криму і Донбасу за умови надання гарантій безпеки від Заходу щодо всіх інших територій
  • Зупинка війни по нинішній лінії фронту
  • Лише повне відведення військ РФ до кордонів 1991-го
  • Ваш варіант
Переглянути