Майже 400 жителів сіл Лиман, Приморське, Трапівка Татарбунарського району Одеської області зранку 24 серпня вийшли до дамби. Вона розділяє лиман Сасик із Чорним морем. Вимагали знести греблю. Розкопували її лопатами, доки не прорили канал, який з"єднав лиман із морем.
Лиман Сасик розташований на території Татарбунарського та Кілійського районів Одещини. Його площа 210 кв. км, глибина — до 2,5 м. До 1978-го лиман складався з двох частин. У північній вода не дуже солона — туди впадають прісні річки Когільник та Сарата. У південній — солона. Від Чорного моря Сасик відмежовувався піщаним пересипом і сполучався протокою.
30 років тому на Одещині зводили Дунай-Дніпровську зрошувальну систему. 40-кілометровий пересип розширили, укріпили бетонними елементами — звели дамбу. Сасик сполучили з Дунаєм. Річкова вода мала розводити солону морську. Лиман мав стати резервуаром для зрошувальної системи. Однак так і не став. Вода цвіла, риба дохла. Зведення зрошувальної системи припинили. Повернути лиман до природного стану забракло грошей.
Із того часу водосховище гине. Страждають майже 40 тис. чоловік, які живуть на його берегах. Селяни поділяють своє життя на "до" і "після" дамби.
— Раніше Сасик був прекрасним місцем для відпочинку й оздоровлення. Тут діяв грязелікувальний курорт і дитячий протитуберкульозний санаторій. У водах лиману жили приблизно 50 видів цінних риб. На берегах було 45 видів степових рослин, — каже Юрій Прохоров з Інституту біології південних морів Національної академії наук України. — На створення меліоративної системи витратили 5 мільйонів доларів, але водойма так і не стала водосховищем. Замість курортного комплексу нині маємо звалище токсинів і важких металів.
Селяни скаржаться, що в лимані можна спіймати лише карасів. І ті з глистами, смердять. Із повітря не зникає запах гнилості. Головною проблемою називають питну воду. У колодязях вона забруднена мінералами. Її неможливо пити.
— Після купання в лимані в дітей з"являються екземи, прищі, рани гнояться. Син рибу там під каменями наловив, так її їсти неможливо. Підсмажиш, а через дві години вона смердить, — розповідає 42-річна Ніна Гавриленко з Татарбунарів.
— Щоб попрати, ми збираємо дощову воду, бо в колодязній порошок не розчиняється, — говорить 37-річна Олена Реброва з села Лиман. — Так живуть тисячі людей у центрі Європи. Хіба це нормально?
Проблему озера Сасик кілька десятиріч досліджують учені й громадські організації. Їй присвячені томи наукових досліджень, експертиз, висновків екологічних відомств. Екологи пропонують вирішити її українським президентам, прем"єр-міністрам, міністрам, губернаторам.
— За часів Радянського Союзу проблему замовчували, адже проколи влади були табу для громадськості, — каже Ірина Вихристюк, керівник екологічної організації "Відродження". — Лиман шкодить здоров"ю тисяч українців. Щоб проблему вирішити, треба демонтувати греблю. Та ніхто нічого не робить.
Після купання в лимані в дітей з"являються екземи
Після укріплення греблі води Сасика піднялися. Підмили старовинне козацьке кладовище.
9 років тому Татарбунарська райрада ухвалила рішення демонтувати дамбу. Розробили проект реабілітації екосистеми. Для цього слід спорудити прірву завширшки 150 м. Якщо її буде недостатньо — розширити до 300. Тоді, на думку вчених, водообмін стабілізується і екосистема повернеться до колишнього стану. Однак дамба досі стоїть.
— Замість того щоб вилікувати хворобу, чиновники боролися з її симптомами, — розповідає начальник обласного виробничого управління меліорації і водного господарства Георгій Бузіян. — Їм вигідно періодично боротися з підтопленнями й класти гроші собі в кишеню, ніж раз зробити справу.
На початку серпня почався новий виток боротьби за порятунок лиману. Жителі довколишніх сіл організували акцію "Повернемо Сасик морю!". Зібрали ґрунт із узбережжя й надіслали президентові, прем"єр-міністру, губернаторові, голові облради, голові Татарбунарської райдержадміністрації. Вимагають з"єднати лиман з морем, звести водопровід в нижній частині Сасика, відкрити регіональний реабілітаційно-оздоровчий центр. Якщо вимоги не виконають, обіцяють розвалити греблю самотужки.
Коментарі