Міліціонери Київської області затримали чоловіка, який облив кислотою 37-річного Юрія Чижмаря, заступника губернатора Київської області.
— Як мені відомо, він у всьому зізнався. Але мотивів не знаю. Це не пов'язане з його теперішньою роботою, — каже Анатолій Присяжнюк, голова Київської облдержадміністрації.
Заступника губернатора облили сірчаною кислотою близько півночі 16 лютого.
Юрій Чижмарь живе у будинку на вул. Антоновича, 164, колишня Горького. На будинку досі висить табличка зі старою назвою. Навпроти — супермаркет "Сільпо". Юрій ішов з магазину, коли до нього підбіг невідомий, хлюпнув в обличчя кислоту і втік. Нападник зростом 180 см, віком 25–30 років.
— Чижмарь забіг до нас у під'їзд і помчав у туалет умиватися, — згадує консьєржка 60-річна Людмила Дупела. Вона чергувала того дня. — Кричав: "Визивайте "скору". До її приїзду вмивався. Потім врачі прибули, міліція. Оцепили тут усе.
Постраждалого доправили до опікового центру. У нього хімічні опіки голови другого і третього ступенів. Зробили кілька операцій.
Будинок №164 на вул. Антоновича — 17-поверхова новобудова, облицьована червоною цеглою. У холі чисто, є вазони із квітами. Біля будинку працює шиномонтаж, пункт прийому макулатури і склотари. Чижмарь живе у квартирі №78 з 2010 року.
— Чемний, завжди вітається, — говорить про нього консьєржка. — Приходить по-різному — або дуже пізно, або рано. Колись приходив із жінкою, але останнім часом завжди сам.
17 лютого на дверях під'їзду і туалету помітні сліди від рук. На місці нападу — біла пляма від кислоти.
— Шукайте жінку, — обговорюють мешканці. — Якби його хотіли вбити, то просто убили б. А таку боль могла завдати тільки жінка.
Лікарі кажуть, очі Юрія Чижмаря вражені кислотою, затекли. Пухирями було вкрите обличчя, шия і вуха.
У лікарні нібито біля нього чергує офіційна дружина Катерина. Останні кілька років Юрій з нею не живе, але і не розлучається. А також Олександра Пап. Її Юрій проводжав у вечір нападу.
Міліціонери розслідують кілька версій. Головна — особиста помста. Начебто могла поквитатися жінка, з якою раніше мав стосунки.
Юрій Чижмарь родом з Ужгорода, кандидат юридичних наук. До 6 квітня 2010-го працював губернатором Тернопільщини. Із 13 липня заступник голови Київської ОДА.
У вестибюлі Київської обладміністрації гардеробниця перешіптується з прибиральницею:
— Ти чула, нового заступника губернатора Чижмаря кислотою облили? На його місце хтось мітив. Але ж він у гарних стосунках із Присяжнюком, той йому довіряє. Ніякі компромати не проходили. Хоча і натякали, що коханку має. Але зараз за таке не звільняють і на партзборах не обговорюють.
До жінок підходить інша техпрацівниця.
— Він такий гарний чоловік, — говорить прибиральниця Лідія. — Високий, статний. Дівчата казали, як у кабінет заходив, то всі жінки замовкали. З дружиною чи то розвівся, чи просто не живе. Вже п'ять років не бачилися. Але такий мужчина сам не може бути. Казали, що запала на нього якась не з нашої адміністрації. Всі ходили, догадувалися.
— У нього таке прізвище, що багато хто спершу плутав, — долучається буфетниця. — Кажуть, за ним довгий шлейф із Тернополя тягнеться. Ніби він ще та штучка. Але його взяли на таку посаду, що ні землею не розпоряджався, ні до грошей доступу не мав. Не знаю, кому міг дорогу перейти. Хіба, оті ображені із Тернополя дістали.
За два дні попекли двох чиновників
3 лютого в Івано-Франківську облили кислотою 51-річну Мирославу Зінову, заступника начальника управління соціального захисту обласної адміністрації. Наступного дня у райцентрі Снятин те саме зробили 44-річному Леонідові Шимчуку, директору дитячого будинку-інтернату. В обох випадках хлюпнули сірчаною кислотою із червоним барвником.
В Івано-Франківську обговорюють кілька версій. Головна — помста батьків, яких позбавили батьківських прав.
— Щоб були якісь претензії з боку незадоволених, такого немає, — заперечує Ярослав Лаган, начальник Головного управління праці та соціального захисту населення ОДА.
Друга версія — нібито з Мирославою Зіновою хтось намагався домовитися про посаду директора снятинського сиротинця.
— Теж не вірю, — каже Лаган. — Останнім часом у будинку-інтернаті часто були перевірки. Бо у листопаді торік стався нещасний випадок — загинув хлопець. Вийшов за територію і потрапив під машину. Було розслідування. Управлінням тоді керувала Мирослава. Але з кінця грудня відповідальність за все несу я. Тому зв'язку між снятинським будинком-інтернатом і претензіями до керівника управління немає.
У Снятині не знають, кому вигідне каліцтво Шимчука.
— Леонід Шимчук працює в інтернаті 16 років. Серйозна та відповідальна людина, — говорить місцевий Андрій Спорняк. — До дітей ставиться по-батьківськи.
Потерпілі лікуються в опіковому відділенні обласної лікарні. Вони отримали по 10% опіків голови, тулуба, рук.
3 
1
Коментарі
2