— Шо, Лесунька, біда, — 50-річний отець Михайло Суканець звертається до парафіянки Лесі Престаєцької, 30 років.
— Я ж до того храму з дитинства ходила. І шлюб тут брала. Страшно подивитися, шо нині стало, — каже вона.
Подвір'я автокефальної церкви Преподобного Онуфрія Великого у селі Рукомиш Бучацького району Тернопільщини завалене камінням. У понеділок, 30 липня, на храм обвалилася скеля, розташована за 10 м звідси. Замість центрального входу будівлі тепер пробоїна 10 м завширшки та 4 м заввишки.
Храм відомий завдяки скульптурі святого Онуфрія роботи Івана Георгія Пінзеля, українського скульптора середини XVIII ст. Статуя стояла на підставці неподалік дверей.
— Каміння долетіло аж до Царських воріт, а фігуру Онуфрія дивом не зачепило. За 2 міліметри від руки пройшло. Ми її заховали у надійному місці, — говорить отець Михайло. – Щастя, шо нікого з людей у той час біля храму не було. До нас же весь час туристи приїжджають. Шо би то могло бути, якби люди були на території? То ж 20-тонні брили летіли з висоти 30 метрів.
Першою обвал побачила дочка священика. Їхня хата за 50 м від храму, на околиці села. 27-річна Ірина хотіла із сином 10-місячним Михайлом піти до церкви. Визирнула у вікно. На місці будівлі було видно тільки куряву.
— То сталося біля дванадцятої години дня. Якраз злива йшла. Ми в хаті чули гуркіт. Але думали, то грім. А як Іра сказала: "Тату, там скеля впала", — я не знав, як себе опанувати. Руки трясуться, ледве найшов ключі від храму. Туди побіг. Перша думка — чи не чути ніде стогону, чи людей нема. Ніби все тихо. Далі до Онуфрія подивився — фігура ціла. Перевірив газ — перекритий, — згадує отець.
Заходимо з ним до церкви. Будівля вкрита тріщинами. Усюди каміння й пилюка.
— У нас двері броньовані були, то вони під камінням поховані. Та не те що двері — танк не встояв би. Уже чотири крановщики дивилися на ті брили, ні один не може їх підняти своїм краном. Треба надпотужну техніку з області, — продовжує священик. — Кажуть, щоб забрати ті камені, треба ше одну стіну розібрати. А тут же ширина стіни 1,5 метра. Храм давній, освячений 1861 року. Колись дослідники приїжджали. Подивилися на ширину стін і висоту вікон — церква ще у XV столітті будована.
У горі є скельний храм. Там у ХІІІ ст. селилися монахи. Він теж зазнав руйнувань. Колись цей скельний монастир сполучали із церквою підземні ходи.
Навколо обителі натягнута мотузка. На ній аркуші паперу з написами: "Небезпечна зона. Можливий обвал. Вхід заборонений". Обгороджували територію селяни самотужки.
— Я зразу послав сина Володимира, шоб людям сповістив, шо сталося. Прибіг суддя Йосип Кузевич. Каже, треба обгороджувати. Він до Бучача поїхав, кілометр мотузки купив. Бо й по горі треба було її протягнути.
— До нас піротехніки приїжджали. Хотіли снарядом зривати ше один кусок скали, який над храмом висів і міг обвалитися. Але дійшли висновку, шо то небезпечно. Ми вирішили спустити ту брилу вниз самі. У тріщину забили два швелери, обмотали мотузкою. Брат нашого отця, теж священик із села Дарахів, як альпініст, по висоті лазив. Не було більше кому. Так з одного боку люди тягнули, з другого КамАЗ — і так помалу зробили, — розказує сільський голова Іван Леськів, 33 роки.
У селі припускають, обвал міг статися через будівництво об'їзної дороги довкола Бучача. Там нібито вели підривні роботи.
— У деяких селян стіни в хатах потріскали. Та дорожники нам сказали: як не було висновку, в якому стані були доми раніше, то бездоказово. А скільки я до влади звертався, попереджав про небезпеку обвалу. З попередніми губернаторами говорив — із Чижмарем, Стойком. Теперішній владі ми неугодні, бо торік до нас на празник Віктор Ющенко приїжджав. Подарував нам вісім фігур загальною вартістю 480 тисяч гривень. Дві з них розтрощило під час обвалу. 3-метровий ангел розлетівся на шматки, а фігурі жінки-мироносиці камінням голову відбило, — говорить отець Михайло.
Село невелике — 60 дворів, 354 жителі. Люди розбивали камені у людський зріст зубилами. Чекають на висновок експертної комісії про причини зсуву. Збитків іще не підраховували.
— Наша церква застрахована на 36 тисяч від стихійного лиха. От тільки чи розцінять цей обвал як стихію? — переживає священик.
У Рукомиші відкрили благодійний рахунок. Збирають пожертви на відновлення храму.
2 
1
Коментарі