7 липня в Деснянському райсуді Чернігова слухали справу за позовом інваліда Олександра Мельника, 43 роки. Чоловік скаржився на бездіяльність фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві. Вимагав майже 20 тис. грн компенсації за невикористані путівки за три роки.
— У позові відмовити, — зачитує вирок суддя Ірина Рахманкулова близько другої дня.
Адвокат 28-річний Юрій Красненко їде у справах, Мельник залишається у залі в інвалідному візку. Окрім Олександра, в кімнаті його супроводжувач, суддя і секретар.
— Навіщо ви так зі мною? — запитує Мельник у судді й витягає пістолет. Рахманкулова кличе охорону. До залу заходить сержант 25-річний Євген Осипок із підрозділу "Грифон". Олександр стріляє йому в живіт. Суддю бере в заручники.
На місце події виїжджають оперативна група із міськвідділу міліції, антитерористичний підрозділ СБУ, пожежники, спецпідрозділ "Беркут". Працівників суду виводять, чотириповерхову будівлю оточують. Бійці антитерористичного підрозділу вилазять на дах. Хочуть через вікна спуститися до залу на другому поверсі, де перебуває Мельник.
— Приїхали снайпери, — шепочуть люди в натовпі.
З"являються керівник обласної міліції Іван Катеринчук, начальник управління СБУ Михайло Роговий, заступник губернатора Володимир Приходько, мер Чернігова Олександр Соколов — колишній афганець.
Мельник впускає лише секретарку з водою. Переговори через двері починає полковник Катеринчук. Олександр дозволяє йому увійти. За 20 хв. віддає пістолет і здається.
— Він розповів, що судиться з державою, аби отримати компенсацію за тілесні ушкодження, — каже Катеринчук. — Суд не прийняв його позицію. І це був крайній вихід, щоб привернути увагу.
О 17.20 Мельника вивозять під конвоєм через чорний хід. Він одягнений у коричневий костюм. Спокійний, але блідий. Ховає за пазуху якийсь папірець.
— Ніщо не передвіщало такого розвитку подій, — зітхає адвокат Юрій Красненко. — Суддя вела процес коректно, із повагою ставилася до обох сторін, Мельника не провокувала.
Олександра відвезли до пансіонату для престарілих, бо інваліда не можна тримати у слідчому ізоляторі. Євгена Осипка прооперували. Куля пробила йому підшлункову залозу, шлунок, кишковик, застряла в м"язах біля хребта.
— Саша закінчив 29-ту школу, — розповідає 70-річна Надія Мельник, мати Олександра. — Вступив до Харківського інженерно-будівельного інституту. Із першого курсу його забрали до армії в Афганістан. Служив снайпером, повернувся відлюдькуватим. В інституті склав зимову сесію й достроково літню, поїхав із будзагоном до Чорнобиля. Вантажив цеглу, бетонував.
Згодом Олександр із бригадою зводив будинки в селі Великий Зліїв Ріпкинського району Чернігівщини. 20 серпня 1987 року із третього поверху на нього упала бочка з розчином.
— Поламала ключицю, ребра, розтрощила череп. Легеня скрутилася у трубочку, тріснув хребет, — продовжує жінка. — Саша довго лікувався, зробили операцію, але невдало. 21 рік він прикутий до ліжка. Нинішній мер Чернігова Олександр Соколов добився, щоб сина відправили лікуватися на Кубу. Пробув там 6 місяців. Його провідував Фідель Кастро. Лікарі сказали, на операцію треба 200 тисяч доларів. Саші подовжили жили на одній нозі, але ноги так і залишилися зігнутими.
Мельник отримав першу групу інвалідності.
— Саші щороку потрібне лікування в санаторії, — зітхає мати. — Він просив, щоб за раз дали дві путівки, бо складно їздити. Відмовили. Син 17 років стоїть у черзі на машину. Ні сім"ї, ні здоров"я. Одна радість — комп"ютер. Його подарував мер Славутича.
Жінка не знає, де син узяв пістолет "Магнум". Каже, що новину про події в суді 7 липня почула від правоохоронців. І подумала:
— Треба готуватися до похорону. Саша або застрелиться сам, щоб не попасти до психлікарні, або його застрелять.
2 
35413
Коментарі
1