Міграційна служба Житомирської області планує депортувати до Білорусі 82-річного В'ячеслава Марічева з райцентру Бердичів. 10 років тому він переїхав до доньки. Однак документів на проживання не оформили.
—?Батько майже не ходить, має хворе серце, а його силою тягнуть до будинку престарілих, — каже 55-річна Олена Трач, донька Марічева.
В'ячеслав Марічев — українець. За Союзу працював у республіках.
—?У нашій родині всі — військові, — продовжує Олена В'ячеславівна. — Спочатку батьки служили в Анголі, потім їх перевели до Мінська. Батько відслужив 32 роки, вийшов на пенсію полковником. Із мамою лишилися в Мінську. Брат підводником був, загинув. Мій чоловік — теж військовий. Спочатку ми жили в Польщі, потім вернулися на його батьківщину в Бердичів. Живемо із свекрами.
2003 року Марічев овдовів. Єдина донька забрала його до себе, оформила пенсію.
—?При в'їзді батькові зробили вид на проживання на рік, — розповідає Олена Трач. — Наступного року пішов продовжувати. Сказав, що все зробив. Ми не перевіряли, бо пенсія приходила вчасно, ніяких повісток не було. А в цьому вересні грошей не принесли. Пішла розбиратися. Кажуть: прострочений термін на проживання. Виписали нам 510 гривень штрафу. І ще й свекрові, бо приховував нелегала. Дали 10 днів, щоб батька вивезти назад. Інакше депортують насильно. Не знаємо, що робити? Тато — хворий, дороги не витримає. Навіть якщо й довезу, то назад не впустять. Я теж його не покину там самого.
У Житомирській міграційній службі від коментарів відмовляються.
—?Міграційна служба влаштували показуху, — коментує 34-річний Ярослав Дунаєв, координатор Українського руху проти нелегальної міграції. — В Україні тисячі нелегалів, але торік, приміром, депортували тільки 88. Стан здоров'я В'ячеслава Марічева може бути законною причиною його перебування на території нашої держави.














Коментарі
1