1 грудня директор Солотвинського солерудника в Тячівському районі Закарпаття відмовився спускати в підземну копальню пацієнтів єдиної в Україні алергологічної лікарні. Триста хворих, яким повітря соляних копалень допомагало боротися з ядухою, перервали планові процедури й роз"їхалися. Нових пацієнтів лікарня завертає додому.
— От приїхала 11 грудня, а в шахту не пускають, — каже "ГПУ" 52-річна Галина Мельничук з Іллічівська на Одещині й показує путівку. — У мене часто були напади астми. Ледве випросила путівку, так надіялася підлікуватись. Тепер задарма пропадає. Добре, що хоч курс масажу пройшла.
Жінка заздалегідь купила квитки до Солотвина і назад, витратила 150 грн. Додому планувала повернутися 3 січня.
Солотвино стоїть на кордоні з Румунією, більша частина населення — румуни. По всьому селищі є шахти, де добувають сіль. Тридцять років тому в кількох старих закинутих копальнях відкрили єдину в Україні алергологічну лікарню на 170 місць для дорослих та 90 — для дітей. Щороку вона приймає понад 4 тис. хворих на бронхіальну астму та алергії. Раз на день пацієнтів спускають у підземні палати на глибину 300 м, де вони дихають випарами солі. Такі інгаляції лікують хвороби дихальних шляхів.
Щодня пацієнтів спускали вентиляційним шурфом, ліфт якого належить Солотвинському солеруднику. Раніше за одну процедуру інгаляцій хворий платив лікарні 4 грн. Із 29 вересня цього року ціну підняли до 30 грн. Частину грошей лікарня перераховувала солеруднику за обслуговування ліфту. Шахтарі, які добувають сіль, для спуску використовують інший шурф.
На початку грудня в ліфта, яким користувалися медики, тріснув шків. Пацієнтів перестали спускати в шахту — чекають, доки відремонтують поломку. Ліфт стоїть уже майже місяць. Головлікар алергологічної лікарні 55-річний Ярослав Чонка каже, що директор копальні Василь Бонка, 45 років, навмисне затягує з ремонтом. На шахті, мовляв, є новий запасний шків, але його не ставлять.
За кілька днів втратили півмільйона гривень. Лікарі беруть відпустки
— Бонка зовсім необізнаний у гірничій справі, — запевняє "ГПУ" Чонка. — Він очолив копальню в червні й хоче її приватизувати. Спеціально створює таку ситуацію, щоб лікарня втрачала пацієнтів. Люди роз"їжджаються, і ми маємо значні збитки. За кілька днів втратили півмільйона гривень. Лікарі беруть відпустки за свій рахунок.
Головлікар написав лист прем"єр-міністру Вікторові Януковичу, міністрам охорони здоров"я та аграрної політики. Скаржиться, що шахтарі не дозволяють забрати з підземелля брудну постіль.
Натомість Василь Бонка називає головного лікаря злодієм. Він готує позови до суду і запрошує спецслужби розслідувати його діяльність.
— Чонка має приватну лікувальну установу — ТОВ "Палсір", — розповідає директор копальні. — Турбується не за державні гроші, а за власну кишеню. Якщо путівка до алергологічної лікарні коштує менш як дві тисячі гривень, то до "Палсіру" — 4,5 тисячі. Чонка — злодій, бо за бюджетні кошти в підземеллі лікує власних пацієнтів. Я не дозволю цього.
Василь Бонка каже, що згідно з договором щодня до шахти можуть спускатися не більш як 230 хворих. А головний лікар вже кілька років розпоряджається, щоб спускали по 400.
— От за ці 170 людей з "Палсіру" платить держава, — зазначає директор копальні. — У лікарні є гроші! А вони навіть фекалії з підземних туалетів спускають у копальні.
Василь Бонка зізнається, що на шахті є запасний шків. Але він небезпечний — старий, без паспорта і технічної гарантії. Керівництво шахти купило за 670 тис. грн новий шків. Нині його випробовують на шахті в Донецькій області.
В обласному управлінні агропромислового розвитку підтримують директора солерудника. Кажуть, через застаріле обладнання підприємство щороку в збитках, солі добуває всього 10 тис. тонн замість необхідних 15–17. А лікарня має близько 1 млн грн прибутку на рік. Проте медики відмовляються купувати запчастини.
Нині в кількох лікарняних палатах, в яких ще залишилися хворі, біля дверей стоять валізи — люди роз"їжджаються по домівках.
2 
1
Коментарі
3