У березні в Чернігові затримали 25-річного громадянина Молдови, якого підозрюють у серії квартирних крадіжок. Він крав заради коханої. Хотів її балувати, однак без прописки, освіти й досвіду роботи не міг заробити грошей.
— В"ячеслав ще в Молдові відсидів п"ять років за обкрадання квартир. В Україну приїхав на початку 2009-го, поселився в родичів, — розповідає Василь Приходько з Чернігівського міськвідділу міліції. — Шукав роботу. Кілька разів їздив на батьківщину, готував документи на отримання українського громадянства. Закохався в 16-річну школярку Софію. Згодом освідчився їй, подарував золоту обручку з коштовним камінцем. Переїхав до її батьків.
Чоловік не знайшов роботи.
— І взявся за старе. Видивлявся квартири, підбирав ключі до замків і відслідковував, коли господарів немає. На діло виходив раз на два тижні, — каже міліціонер. — Залазив у квартиру і брав усе, що потрапляло під руки: туалетне приладдя, зубні пасти, постільну білизну, біжутерію, оргтехніку, мобільні телефони. Речі, які міг видати за нові, ніс до майбутніх тестів. Решту збував на чорному ринку.
— У мене вкрав комп"ютер, мобільний, два зарядних пристрої, гроші, лак для волосся і нову зубну щітку, — каже чернігівка 22-річна Юлія. — Я щойно повернулася з роботи, дивлюся — двері квартири відкриті. Побачила, що нема комп"ютера, і подзвонила "102". Потім із мамою ще кілька днів боялися в під"їзд заходити. Раптом злочинець повернеться і щось із нами зробить за те, що подали заяву?
Славік не пив, не курив, не матюкався. Усе, що не попросиш — поможе
У хаті, де жили Софія і В"ячеслав, міліціонери вилучили більшість украдених речей.
— Уявіть, що відчувала моя донечка, коли в неї з кімнати виносили все, що дарував коханий? — розказує 42-річна Оксана, мати Софії. — А його арештували! І не просто десь там, а на шкільному подвір"ї, коли відводив Соню на уроки. Ми досі не можемо прийти до тями. Адже Славіка знаємо давно. Він не пив, не курив, не матюкався. Хазяйновитий. Усе, що попросиш — поможе. Із Сонею хотіли дім побудувати, а коли їй виповниться 18, одружилися б.
А ви не проти були, що дочка живе з дорослим чоловіком?
— Їм усе одно хотілося бути вдвох, то ліпше вже на очах. Зайняли окрему кімнату, я туди майже не заходила. Бачила, що він бавить дочку подарунками. Та багато чого вони купували, тому не дивувалася. Радувалася. Сприймали його, як рідного. Із Молдови до нас приїжджала гостювати його мама — порядна жіночка, ми знайшли спільну мову. Він казав, що підробляє на базі, на будівництві. Соню мало не на руках носив. Купував усе, що вона хотіла. Вона іноді зривалася, а Славік завжди гасив скандал. Золотий хлопчик!
Якби дізналися, що він відсидів у тюрмі, то віддали б за нього дочку?
— Не знаю. Але Соня досі його любить і сумує. Коли його затримали, плакала і питала: "Мамо, ну навіщо він? Я ж не просила ніяких подарунків і грошей. І без того б заміж пішла!" Ну та нічого, переболить. Чекати його не буде.
За п"ять квартирних крадіжок В"ячеславу загрожує до шести років в"язниці. Він пояснив, що не шкодує за вчинене, бо діяв заради коханої. Прізвище затриманого і свідків не вказуємо в інтересах слідства.
— Схоже, у В"ячеслава так званий розлад особистості антисоціального характеру, — коментує поведінку злодія Катерина Отрощенко із психологічного центру "Альтера". — Це неспроможність слідувати соціальним нормам. Він справді не розумів, що чинить аморально. Або для підтримання самооцінки йому потрібно було відчувати себе "людиною-святом", а заробити на красиве життя він не міг. Його треба серйозно обстежувати.
2 
1
Коментарі