Другий тиждень активісти харківської екологічної групи "Печеніги" із жителями міста не пускають до центрального парку лісорубів. Місцева влада вирішила прокласти крізь парк 4-смугову дорогу, яка має поєднати дві центральні магістралі — Новгородську і Сумську.
— Ми не бачили дозволів на вирубку, — пояснює голова екологічної групи "Печеніги" Сергій Шапаренко. — Дорога — то лише прикриття. Біля неї почнуть будувати цілі квартали із магазинами й розважальними центрами.
— Багатим просто треба було провести дорогу до своїх будинків, що вже виросли в лісі. Он видно їхні паркани, — показує велосипедист Олег Храмов. — Ця траса не вирішить проблему пробок, бо тут їх ніколи не було. Пробки в інших місцях. А наш трек, який ми збудували для екстремальних тренувань, дитяча залізниця — їх зруйнують заради траси в чотири смуги.
Міська влада не погоджується з активістами.
— Дорога тут буде за будь-яких обставин, — каже секретар міськради Геннадій Кернес. Показує документи. — Було рішення міськради від 2005 року, проведені громадські слухання, є затвердження Мінрегіонбуду.
— Місто має забудовуватися, — додає головний архітектор Харкова Сергій Чечельницький. — Інакше мегаполіс захлинеться.
— Ця дорога розвантажить головні магістралі міста від пробок, — упевнена автор проекту Тетяна Поліванова. — Передбачена в усіх генпланах, що їх затверджували, починаючи з 1946 року. І лише тепер дійшла черга до будівництва.
— У місті зареєстровані 260 тисяч автівок. Із початку року стало на сім тисяч більше. Увесь цей автотранспорт має десь їздити, інакше місто зупиниться. А за 30 років у Харкові не звели жодної дороги, — додає начальник міського департаменту транспорту Євген Водовозов.
— Користь від дороги більша, ніж від дерев, — пояснює головний санітарний лікар області Тетяна Колпакова. — Буде дорога — не буде пробок, через які машини забруднюють повітря вихлопами.
19 травня. Мерія приймає рішення знести 503 дерева, щоб будувати дорогу. Виконувач обов"язків мера Харкова Геннадій Кернес ставить термін — дорога має бути готовою до Дня міста — 23 серпня. Взамін обіцяють посадити дерев на 30 тис. грн.
20 травня. Робітники вирубують півкілометрову смугу. Представники екологічної групи "Печеніги" викликають міліцію, яка призупиняє роботи через відсутність дозвільних документів і затримує двох активістів.
21 травня. До екологів приєднуються 50 харків"ян: велосипедисти, старожили району, студенти. Тілами закривають дерева. Робітники на годину відступають, згодом б"ють правозахисника Євгена Соловйова. Той потрапляє до лікарні.
22 травня. Харків"яни намагаються зупинити важку техніку. Стають перед екскаваторами. Міліціонери затримують активіста Олега Вяткіна.
23–24 травня. Люди влаштовують цілодобове чергування на просіці.
25 травня. Голова екологічної групи "Печеніги" Сергій Шапаренко заявляє: збитки від вирубки дерев перевищують 190 тис. грн. Замість обіцяних 503 дерев лісоруби знищили вже 576 і помітили ще 150, серед яких — столітні дуби.
26 травня. Захисники лісу залазять на верхівки дерев. Їм показують дозвільні документи на вирубку, датовані 26 травня.
27 травня. Мерія скликає термінове засідання. Архітектори й чиновники оголошують: дорогу зводитимуть будь-що. О 15.15 робітники прориваються на просіку на екскаваторі. Люди сідають під ківш. Починається бійка, двох активістів забирає "швидка". Приїжджає міліція, робітники відступають.
28 травня. Міліція затримує 12 захисників лісу, що чергують на просіці. До лісу в"їжджає техніка. Вирубка продовжується. Активісти переносять табір і беруть у кільце кілька десятків дерев на шляху в лісорубів.
29 травня. Захисники лісу роздають містом листівки. На просіку приходять музиканти, влаштовують концерт, до них приєднується кілька сотень велосипедистів.
30 травня. Активісти втомлюються від чергувань і на день покидають просіку. Пишуть лист президенту УЄФА Мішелю Платіні, просять захистити парк.
31 травня. О 7.00 до табору приїжджає муніципальна охорона й намагається відтіснити захисників лісу від вирубки. "Швидка" забирає 67-річну жінку із забиттям хребта. Екологічна група "Печеніги" пише відкритий лист президенту України.
Харківський парк є найбільшим у Європі
Центральний харківський парк культури й відпочинку ім. Максима Горького — найстаріший і найбільший у Європі з тих, що розташовані в центрі міста. Займає площу 130 га. Його висадили 1893 року міські гімназисти та студенти. Спочатку мав назву Миколаївський парк. Його алеї — копія паризького Булонського лісу — кільце Каштанової та Липової алей призначалися для кінних прогулянок. До війни тут ріс кедровий гай. За радянських часів у парку звели фонтан, атракціони, дитячу залізницю та канатну дорогу. Тут люблять відпочивати городяни.
У лютому 2008 року міська рада дала дозвіл на забудову 23 га парку. Із них 10 га — під будівництво дороги, готельного комплексу та апартаментів. Решта — під торговельні та розважальні заклади. Тоді після пікетів будівництво відклали.
Коментарі