— От якби кар'єр зараз заробив, то ми не говорили б, а тікали б, — витирає руки об полу 72-річна Галина Причіпко із села Бушеве Рокитнянського району Київщини. Сільська рада дозволила приватній фірмі добувати каміння на місці тамтешнього Голубого озера.
Уранці 22 червня жителі Бушевого збираються на подвір'ї церкви. Сідають на саморобні лавки.
— Голова заборонила збиратися у селі, бо, бачте, може бути теракт, — пояснює 45-річна Неля Єришенко. Вона записує всіх, хто прийшов. На сході 306 селян. — Батюшка це почув і дозволив зібратися у церковному дворі.
Бушеве — за 110 км від столиці у напрямку Одеси. Тут працюють ферма, будівельна фірма, відділення пошти, клуб, крамниці. Всього 540 дворів, деякі кияни викупили під дачі. Село газифіковане, до нього веде асфальтована дорога, поряд є ліс, озеро, річка Рось, на в'їзді зберігся дерев'яний млин ХІХ ст.
Село стоїть на покладах граніту. Раніше працювали два кар'єри. Як у 1970-х щебінь почали видобувати вибухами, то ближчу копальню зупинили, бо каміння калічило людей і руйнувало будинки. На її місці утворилося озеро. Другий кар'єр, за 3 км від Бушевого, роботу не припиняв.
— Сільська голова із секретарем усе сфальсифікували, — перед людьми виступає депутат Микола Сторчовий. — На тій сесії стояли лише питання про бюджет і розгляд заяв. Стосовно кар'єру голосували тільки за "виготовлення технічної документації". А остаточне рішення записано "на користування надрами Бушівського родовища гранітів". Якщо кар'єр відновлять, то нашому селу смерть.
Люди одностайно голосують за заборону розробки і розходяться. 55-річний Андрій Дніпровський підвозить до озера. Дорогою зустрічаємо вантажівки із щебенем.
— Это из действующего карьера, его держат немцы, — пояснює Дніпровий. — От гранитной пыли здесь целые улицы от рака умерли, но все равно местные терпят, ведь карьер дает работу. А наше Голубое озеро — одно из самых чистых в области. Воду специально возили на анализ. Она — лучше, чем в Роси. Это озеро здесь с 1978 года. Карьер залило, когда зацепили артезианскую жилу. Вода никогда не цветет.
Голубе озеро за площею як два футбольні поля, завглибшки — до 40 м. По обіді всі галявини навколо зайняті. У тіні стоять 20 легковиків, чути запах шашликів. Вода прозора, на 4-метровій глибині видно риб.
— Вода тут суперчиста, — 21-річний Євген стрибає з верби у воду. За кілька секунд виринає. — В Рось якщо полізеш купатися, то хвіст виросте. А тут навіть із лічильником Гейгера ходили. Радіація нижча, ніж в Узині. Єдина проблема — ідіоти, які лишають мусор після себе.
Від озера до найближчих хат — 300 м. Місцеві жителі пам'ятають, як тут добували каміння.
— Кожен вибух був, як бомбардування, каміння розліталося на півтора кілометра. Пилюка стовпом стояла, дихати нічим. Було, що на момент вибухів людей вивозили. Колись отакенна каменюка нам кришу пробила, — 74-річна Лідія Капуста з вул. Радянської показує камінь завбільшки з м'яч.
— Із запуском кар'єру в селі виникне ряд проблем, — каже Володимир Панас, геолог із міста Біла Церква. — Перша — з водою. Криниці в селі завглибшки від 5 до 20 метрів, а глибина озера — до 40. Якщо озеро висушать, то висохнуть і криниці. Друга — зросте радіаційний фон. Важкі машини розтрощать дороги, вибухи зруйнують хати.
— Мы специально искали домик в спокойном месте, чтоб были лес и озеро. Дачу купили за 13 тысяч долларов, — каже киянин Андрій Рачков. — Здесь очень красиво — лес, речка, озеро. При этом есть газ, железнодорожная станция. Даже не знаем, что будем делать, когда взрывать начнут.
Поспілкуватися з головою Бушівської сільради Валентиною Поліщук не вдалося. Не схотів відповідати на запитання і директор товариства "Бушівський кар'єр", що отримало право на видобуток.
1 
1
Коментарі
16