—?Жизні вже нема із цим Осадчим. Спочатку мене зі світу зживав, тепер на скотину перейшов. Потравив бройлерів, качок, двох котів і двох собак. Сарай тричі підпалював. Минулого місяця сіно підпалив, пару тижнів тому корову побив. Усе через то, що півтора року назад побився з ним, — 43-річний Леонід Кутецький із села Вовківське Лохвицького району на Полтавщині розповідає про сільського депутата Анатолія Осадчого.
Леонід Олександрович завідує сільською фермою.
—?Все почалося з того, що мене поставили завідуючим, — додає. — В Осадчого пішла завість, бо перед тим фермою керував його родич. Він хотів бути наступником. Почав їздити до голови колгоспу, просити, щоб мене убрав, а його поставив. Саме тоді Осадчого з бригадира поперли, поставили простим охранніком. Приходжу раз на ферму, троє доярок набирають силос. Він підходить і як улупить у праву челюсть. Ну я — здачі, в носа йому. Він у міліцію побіг, у суд подав. Зразу нічого не міг доказати, а потім дав свідкам по сотні, і вони намовили.
Леонід Олександрович заводить до двору. За гаражем стоїть побілений хлів, усередині стіни чорні від сажі.
—?Осадчий виграв той суд, але заявив, що все одно буде мстити. Взимку в мене згоріло сіно, — проводить хлівом. Там стоять дві корови. В однієї спухло коліно, з іншого боку зі свіжої рани тече сукровиця.
—?Удруге бита приходить із пасовища. І кожного разу пасе хтось із сім'ї Осадчого, — гладить корову 41-річна Ольга Кутецька, дружина Леоніда. — Його всі люди бояться. Недавно тракториста побив. Той пішов побої знімати, так Осадчий заявив, що зі світу зживе.
На трьох вулицях Вовківського живуть близько сотні селян. У першому дворі 52-річна Маргарита Сілаєва чистить буряки. Вона свідчила проти Кутецького.
—?Приехал ко мне Осадчий и говорит: мол, Рита, нужно написать против Лени. А нет — не дам жизни ни тебе, ни твоей семье, — поправляє скуйовджене волосся. — Он диктовал, я писала, якобы Леня его ударил первым. Хотя там и не была. На суде я от показаний отказалась.
—?Толік ще й обдурити може, — говорить 40-річна Тетяна Копитова із сусіднього села Комсомольське. — Раз приїхав до мене картоплі в колгоспну їдальню закупити. Общитав, ціну на 40 копійок спустив. Сказала про це голові колгоспу, то він говорив йому розщитатися по-чесному. Так і не віддав.
47-річний Анатолій Осадчий живе за півкілометра від Кутецьких. Перед двором стоять два трактори, на подвір'ї дві хати, між ними — пара дерев'яних альтанок. Господар під'їжджає трактором із сівалкою.
—?Та ви спитайте людей, хто такий я, а хто Льонька. Він на фермі не одному морди ні за що товк. Сам із жінкою корма додому тягає, а як хто відеречко візьме — нізя. Я заступався за односельців, забороняв крутити махінації. От він і вз'ївся. Того дня простягнув руку поздороватися, а він мене вмазав. З носа літра крові витекла, два місяці в лікарні валявся. Хай скаже спасіба, що ребра йому не переламав. Маю рєбят, тільки свисни. Тепер звертають на мене побитих корів та підпали. А я в той час удома був.
Повз продуктовий магазин іде брат Леоніда 49-річний Адам Кутецький.
—?Льоня і мене за петельки хватав. Я на фермі слюсарем працював. Тільки щось зламалося — матюкає. За брата не вважає. Живе, як на безлюдному острові. Коли став завфермою, почали гроші крутитися, спортили його. Маму й батька посилає.
Голова сільської ради 56-річний Олександр Осадчий намагався примирити чоловіків.
—?Завів у кабінет, а вони тільки обзивають один одного, — знизує плечима.
2 
1
Коментарі
1