— Тільки вийшла на поріг, і тут удар у голову. Я впала, а Володя бив ногами в живіт. Мати почала кричати. Батько такого не витримав і схопився за рушницю, — розповідає 25-річна Оксана Панченко із селища міського типу Східниця на Львівщині.
21 квітня батько Оксани 51-річний Роман Панченко застрелив із рушниці її залицяльника 33-річного Володимира Райса з Борислава. Куля влучила в голову. Помер на місці.
Оксана й Володимир познайомилися 2014-го. Шість місяців чоловік залицявся, потім підняв на жінку руку. Мовляв, через ревнощі. Оксана вирішила припинити стосунки, уникала спілкування. Володимира це не влаштовувало. Від нервів жінка схудла на 12 кг. Зараз важить 38.
— Він мене переслідував. Хотів, аби з ним була. При тому, що зустрічався з іншою жінкою в Бориславі, — розповідає Оксана. — Що він зі мною тільки не робив — і в озері топив, і за ногу на дереві підвішував. Зламав носа, ребра. Щоразу я знімала побої і писала заяву в поліцію. Але йому нічого за це не було, тільки штраф.
У день трагедії Володимир знову приїхав до Оксани. Роман Миронович просив, аби йшов геть і забув його доньку.
— Володя нікого й слухати не хотів. Кричав, що вб'є мого чоловіка, мені розпорить живота і в річку викине. А Оксану на шматки порубає, якщо не вийде до нього, — згадує 58-річна Галина Романівна, мати Оксани. — Есемески їй слав, що страшно читати. Погроза на погрозі. Вікна нам бив не раз, двері ламав. Одного разу облив бензином хату і хотів підпалити. Ми вчасно почули. Останні п'ять років жили, як у страшному сні. Боялися на вулицю вийти. Доньку скрізь караулив. Казав: "Якщо не будеш зі мною — не житимеш". Як влаштувалася на роботу, ми з батьком її проводжали і зустрічали. Ночами не спали, тільки який шорох — кидалися до вікна, чи не прийшов палити.
Володимир один раз був одружений офіційно, двічі жив у цивільному шлюбі. Із третьою жінкою зійшовся до того, як почав залицятися до Оксани.
— Просила матір Володі, аби вплинула на нього. Вона його виправдовувала. Казала, це ми чіпляємося, — продовжує Галина Панченко. — Але ж витримати Володьку було неможливо. Садист, якому треба жертва. Знущався з нашої Оксани і тішився з того. Мій чоловік врешті не стерпів. Коли в черговий раз підняв на доньку руку, Роман схопив рушницю. Стояв на порозі, Володя далі — за сіткою, метрів за 15. Чоловік у нього не цілився. Має зір поганий — мінус 10, носить окуляри, що цвях не бачить забити. Вистрілив і якось влучив.
25 квітня суд обрав Романові Панченку запобіжний захід — цілодобовий домашній арешт.
— Я не мав права відбирати життя. Але дивитися, як він б'є мою доньку — теж не міг. Удень попросив його по-хорошому, аби дав спокій. Якби ж вдруге не приїхав, цього могло не статися, — говорить Роман Миронович. — Рушницею хотів налякати.
Про Романа Панченка знайомі та колеги відгукуються позитивно. Спокійний і відповідальний, кажуть. Працює робітником у комунальному підприємстві "Господарник".
— Спокійний чоловік. Ніколи не чув, аби сварився. Сумлінний і відповідальний. Колись розговорилися. Жалівся, що залицяльник його дитині життя не дає. В подробиці не вдавався, я порадив іти в поліцію. Хто ж знав, наскільки все серйозно, — каже Іван Піляк, селищний голова Східниці.
Оксані призначили експертизу, аби зафіксувати побої. Каже, знову боїться за своє життя. Тепер їй погрожує мати Володимира.
Поліцейські розслідують справу як умисне вбивство. Розповідають, що пострілів було два — перший угору, друга куля влучила потерпілому в голову.
Володимир Райс мав запальний характер, каже його колишня цивільна дружина Вікторія Борісова, 29 років. Мають спільну 11-річну доньку.
— У нас стосунки почалися, коли мені 16 років було. У 18 народила доньку. А за рік ми розлучилися. Характерами не зійшлися. Але до бійок не доходило, — говорить Вікторія. — Перші пів року не спілкувалися. Потім почав навідуватися до дитини. Допомагав, чим міг — за гімназію платив, телефон доньці купив. Зараз люди кажуть, що він бився і наркоманив. Не можу того ні підтвердити, ні спростувати.
Останнім часом Володимир працював водієм на фурі. До того таксував, за словами Вікторії.
— Це був захист і необхідна самооборона. Оскільки близькій людині загрожувала реальна небезпека, — говорить адвокат 46-річний Сергій Старенький. — Те, що підозру оголосили за статтею умисне вбивство, може не мати перспективи вироку в суді. Максимум — перевищення меж необхідної самооборони. Затриманий може оскаржити підозру про неправомірну кваліфікацію, звернувшись в обласні прокуратуру та слідче управління.
2 
1
Коментарі