— Увечері подзвонив Андрій. Сказав, друг повернувся з АТО, хоче зустрітися. Востаннє говорила з ним по телефону о 23:07. Розповів, що під'їхав до товаришів. Привітається, поговорить і повернеться додому. О 00:40 його телефон уже був вимкнений, — говорить 20-річна Людмила Жигалова з міста Благовіщенське на Кіровоградщині.
Після зустрічі із чотирма друзями зник її наречений 24-річний Андрій Васильчук у ніч проти 6 жовтня. Працював начальником карного розшуку місцевого відділку поліції. За добу його тіло знайшли у криниці сусіднього села Новоселиця.
— Андрій усіх назвав, з ким зустрічається. Це двоє участкових — Віталій Кобець та Вадим Безкоровайний, старший брат Безкоровайного, який працює у СБУ та щойно повернувся з АТО, один цивільний — Вадим Вербецький, — розповідає Людмила. — Кобець і Андрій були найкращими друзями. Вчилися разом, жили на орендованій квартирі. З Вербецьким теж товаришував. Тих братів я погано знаю, молодший недавно працює в поліції.
Рідні Андрія організували пошуки чоловіка в місті. Пізніше до них приєдналися правоохоронці.
— Такого, щоб він не повернувся додому — не було. Я всю ніч прочекала, але не хвилювалася. Думала, машина старенька. Може, обламалася. На роботі мав бути в сім. Ждали перевірку з області. Просив, щоб на ранок наготувала йому форму. Припускала, що засидівся з друзями і зразу у відділок поїхав. Пізніше подзвонив його начальник і сказав, що Андрія нема. Кинулися шукати. Кобець з Безкоровайним теж. Запевняли, що в 11 вечора Андрій поїхав у сторону Голованівська, — каже Людмила Жигалова.
Під час допитів товариші зізналися, що Андрій загинув у аварії. Вказали, куди заховали тіло та автомобіль.
— Розказали, що їхали додому. За руль Андрюшиної "Лади" нібито сів Вербецький. Дорогою машину занесло і вона перекинулася. Андрій загинув на місці. Але ні поліцію, ні "швидку" вони не викликали, — продовжує Людмила. — Поставили автомобіль на колеса, мертвого Андрія посадили збоку і поїхали замітати сліди. Машину втопили у 30-метровому кар'єрі. Там знайшли й куртку нареченого. Тіло погрузили в багажник до Безкоровайних та повезли в Новоселицю. Дільничні ж поїхали додому, щоб привести себе в порядок і бути вчасно на роботі. Старший Безкоровайний з Вербецьким знайшли в селі якусь довоєнну криницю. Роздягли Андрія до пояса, светра спалили. До ніг прив'язали 4-кілограмовий камінь і кинули у воду. Її там метрів два. Сподівалися, Андрія ніхто не знайде. Ключі його по одному розкидали в лісополосах дорогою. Не розумію, за що так познущалися. Він завжди був добрим та привітним, усім помогти старався.
Андрій Васильчук помер від сильного удару, за попередньою версією. Правоохоронці чекають результатів експертизи.
— Не вірю, що була аварія. Андрій не був п'яний, ніколи не віддавав свого руля. Постраждав лише він. На інших нема і царапини. Від машини лишилася купа брухту. Сказати важко, що сталося, — говорить Людмила. — Під варту взяли тільки Вербецького, який був за рульом. Остальних відсторонили. Кажуть, Кобець ліг у лікарню. Хоче зробити, ніби в нього дах поїхав.
Андрій прийшов працювати в поліцію після закінчення університету. Починав із посади дільничного, потім — оперативником. Із Людмилою Жиголовою зустрічалися 2 роки. Останні 9 місяців мешкали разом. Мати Андрія померла у лютому цьогоріч. У батька 46-річного Юрія Степановича лишилася молодша дочка Олександра. Живе в обласному центрі.
— Андрій освідчився на мій день народження, 23 вересня. Готувалися до весілля. Думали весною відгуляти, — каже Людмила.
Розслідуванням загибелі Андрія Васильчука займається військова прокуратура Кіровоградської області.
3 
1
Коментарі