Скандал із ґвалтуванням дітей шокував навіть звиклу до будь-якого бруду українську громадськість. Такий злочин є чи не наймерзеннішим незалежно від того, хто його вчинив. А тут ще й звучать прізвища трьох депутатів від БЮТу — Сергія Терьохіна, Віктора Уколова та Руслана Богдана.
Та якою бридкою не була б ця історія, вона закономірна й природна для сьогоднішньої України. У справді правовій державі незалежні від політиків прокуратура й міліція об"єктивно розслідували б справу, при цьому зберегли б таємницю слідства. Зібравши достатньо доказів, підозрюваним висунули б звинувачення й заарештували, незважаючи на чини та політичний статус. Лише після цього про все дізналася б громадськість. У суді злочинці в разі доведення їхньої провини отримали б по заслугах.
Та в Україні інша система, яку створила так звана політична еліта. Міліція, прокуратура та суди в нас не є незалежними, відповідно можновладці практично безкарні. Політичні опоненти по черзі оприлюднюють один на одного нищівні компромати, але робиться це винятково з метою завдання противнику політичних збитків і зменшення рейтингу тої чи іншої політичної сили. Тут не йдеться про справедливість, співчуття до жертв злочинів. Не є метою кримінальне переслідування підозрюваних чи винних. Уся ця "політична еліта" чудово знає, що далі галасу справа не піде: нікого з них не судитимуть і не посадять. Бо такі неписані правила гри.
Такі неписані правила гри
Скажімо, кілька років тому заарештували екс-міністра транспорту Миколу Рудьковського, у пресу потрапили ніби переконливі звинувачення щодо необґрунтованих витрат ним державних коштів. Та згодом усе стихло, і тепер без п"яти хвилин в"язень почувається чудово. Недавно на машині нардепа-регіонала Ельбруса Тедеєва тікали з місця кримінальних розборок бандити. Особисто міністр внутрішніх справ Юрій Луценко публічно роздмухував скандал. Усе припинилося так само враз, як і здійнялося. Зовсім свіжий випадок — фальшивий диплом екс-глави Служби безпеки України Андрія Кислинського. Так, із посади його звільнили, але про кримінальне покарання за здійснення злочину ніхто вже й не говорить.
І у випадкові зі зґвалтуванням дітей до суду чи покарання навряд чи дійде. Звичайно, поки що немає вироку, стверджувати про скоєння депутатами-бютівцями та іншими фігурантами справи злочину проти дітей не можна. Але безсумнівним є те, що український панівний клас морально здеградований, розбещений своєю безкарністю, пресичений шикарними авто, маєтками, землями, грошима. Тому й очікувати від цієї "еліти" варто будь-чого, навіть таких от найбридкіших і наймерзенніших учинків.
3 
1
Коментарі
1