У селі Микуличі Бородянського району на Київщині біля власного будинку застрелили 69-річного пенсіонера Володимира Скуратовського. Ховали його у Києві на Берківцях. Були вінки від столичної мерії та Києво-Святошинської райради.
— Це сталося 7 листопада, вдень. Я сіла поїсти. Раптом чую постріл, — розповідає сусідка загиблого. — А дівчинка з двору навпроти кричить: "Бормана вбили!".
Чоловіка знайшли біля своєї хвіртки. Під головою в нього був пакет із цукром, а поруч — розсипане печиво.
Володимир Скуратовський до села приїхав з Києва років десять тому, коли вийшов на пенсію. Купив будинок. Поряд звів ще два нових. Займався бізнесом — здавав у оренду три гаражі під автомайстерню. Село Микуличі всього за 19 км від Києва — вигідне місце для слюсарного бізнесу. У чоловіка завжди були орендарі.
33-річний Олександр Швед майже рік винаймав у нього бокс під майстерню. Сам жив у Києві, а на роботу їздив до села. Саме його запідозрили в убивстві. Проти Олександра свідчив і 18-річний Рафіль Сулейманов, якого того дня було важко поранено на подвір"ї Скуратовського.
"ГПУ" вдалося зустрітись із Рафілем у хірургічному відділенні бородянської лікарні.
— Я сам оперував хлопця, — розповідає заступник головлікаря Павло Лісогор. — Він був поранений у низ живота. Мав сильну кровотечу, стріляний розрив сечового міхура, перелом кісток таза, багато дробу в м"яких частинах. Однак уже йде на поправку.
Сулейманов скаржиться на біль у животі й просить пити. Розмовляє чистою російською. Сам хлопець народився в Микуличах, а його батьки — вихідці з Середньої Азії.
А дівчинка з двору навпроти кричить: "Бормана вбили!"
— Не подумав би, що Саша може вбити, — каже.
Місяць тому Рафіль попросив Шведа відремонтувати "жигулі". Дав йому 700 грн авансу.
— Саша взяв гроші й зник, — продовжує Рафіль. — Не ходив на роботу. Якось телефоную йому на мобілку, а він у боярському СІЗО. Коли відпустили, так і не зізнався, за що сидів.
Скуратовський свого часу навчив Сулейманова "вибивати" зі Шведа гроші. Господар гаража віддав хлопцеві зварювальний апарат Олександра. Сказав, що той "сам принесе гроші, бо інструмент йому треба для роботи". Так воно і сталося.
Орендодавець нагадав слюсареві і про інший борг — $1 тис. за оренду гаражів. Висунув умову — повернути або вимітатися. Пообіцяв здати майстерню в оренду Рафілеві.
— Сашко із Борманом (так у селі називали Скуратовського) частенько лаялися, — каже сусідка вбитого. — Я ще питаю: "Сашо, чо він на тебе кричить?" А він рукою махне: "Не звертайте уваги, перекричить". Сваритися він не хотів, тримався за місце роботи.
Борг слюсар віддав — дуже хотів зберегти автомайстерню. Однак Скуратовський все одно вигнав Олександра. Гаражі здав Рафілеві та його друзям.
Тиждень Олександр у Микуличах не з"являвся. Прийшов 7 листопада.
— Я возився з машиною, коли Швед гукнув мене, — згадує Рафіль. — Підходжу, а Саша мені в живіт — бах, метрів із трьох-чотирьох. Падаю, а він стає однією ногою на живіт, другою — на горло. Я втратив свідомість.
Напарник Рафіля Ігор побіг до сусідів викликати міліцію. Олександр тим часом дочекався повернення Володимира Скуратовського з магазину. Як він застрелив орендодавця, ніхто не бачив. Встановлено, що потому чоловік поклав рушницю в дідів "ніссан" і поїхав із двору.
За день міліція знайшла тіло Шведа у лісопосадці. Олександр повісився на приготованому заздалегідь автомобільному тросі. Біля машини правоохоронці знайшли недопиту пляшку горілки і залишки закуски.
Посмертної записки не залишив.
— Поки що мотиви вбивства уточнюються. Однак зрозуміло, в усьому винна горілка, — каже помічник прокурора Бородянки Сергій Новіков, 26 років. — У момент убивства Швед був п"яним. Він часто міняв місце роботи. Затягував із ремонтом машин. Мав борги.
Мати Олександра Валентина Сидорівна, яка мешкає в селі Стрижівка Любарського району на Житомирщині, захищає сина:
Який там алкоголік — стопку вип"є у неділю
— Довели дитину, — плаче жінка. — Я приїжджала до Саші за тиждень до смерті. Він мені гроші давав. У нього були і долари, і євро. Чомусь у лісі біля нього нічого не знайшли — ні грошей, ні документів. І дитини не стало.
У сільраді Стрижівки розповіли, що батько Олександра Микола Феодосієвич — підприємець, має у райцентрі агрофірму. Брат живе у Німеччині. Сім"я завжди мала гроші. Якби Сашко попросив допомоги, йому б не відмовили.
Голова сільради переконує, що Швед не був пияком:
— Який там алкоголік — стопку вип"є у неділю. Він був прекрасним автомайстром, мав золоті руки.
Олександра Шведа поховали у Стрижівці. У нього залишилася маленька донька.
Похорон Володимира Скуратовського був пишним. Ховали його доньки Людмила та Ірина, брат Сергій. Вони оплатили лімузин-катафалк, який приїхав до Микуличів із Києва. Сергій Скуратовський, двоюрідний брат загиблого, — бізнесмен і депутат Києво-Святошинської райради від блоку Литвина.
2 
1
Коментарі