16 черкаських родин з дітьми-інвалідами не можуть в'їхати до будинку по вул. Конєва, 15/1. Міська влада пропонує їм туди вселитись, однак місцеві мешканці протестують.
Потапенки — одна з таких сімей.
— Подивіться, в яких умовах живемо, — запрошує до себе 33-річна Оксана Потапенко. Вона з чоловіком 36-річним Віктором, сином 5-річним Данилом і донькою-візочницею 13-річною Вікторією мешкає у кімнаті гуртожитку по вул. Ільїна, 222/2. — Це житло дали нам 2003 року як тимчасове. Відтоді постійно ходимо у міськвиконком, просимо квартиру.
Одноповерховий гуртожиток має дев'ять кімнат. Виділяли їх військовим.
— Моя Віка не ходить. Але вона не розумово відстала, займається з учителями. Якби була своя квартира, то вона могла б і їсти розігріти. На цій кухні нічого не може зробити. Тут такі пороги, що коляска не проїде, плити високі, навіть води нема. Короче, дурдом, — жінка проводить гуртожитком. — Віка могла б сама себе обійти, але ж у туалет не може заїхати, тому мусить користуватися памперсами. На місяць викидаємо по 700 гривень. Купається теж у кімнаті, а не в душовій. Це треба робити тричі на день, і щоб перед тим усі вийшли.
Кімната Потапенків має 23 "квадрати". Тут є меблева стінка, під стінами — письмовий і кухонний столи з посудом, біля вікна — диван, у кутку — двоповерхове ліжко.
— Оцю кровать взяли цього року в кредит, — розказує господиня. — Раніше Віка з Данилом спали удвох на дівані. Воно ж нехарашо. А ми з чоловіком тулимося на цій малютці. Як розкладемо, дитина на кровать уже не залізе. Єдина надія на той будинок на Конєва.
9-поверхівка на вул. Конєва, 15/1 — у спальному мікрорайоні Черкас. Тут два під'їзди, 67 квартир. Будинок звели 2006-го спеціально для родин інвалідів. Усі помешкання роздали, незаселеним залишився лише перший поверх — згідно з проектом, тут планували облаштувати реабілітаційний центр. Однак сьомий рік він стоїть пусткою.
За останні роки в Черкасах не видали жодної квартири інвалідам. Торік міськрада вирішила перетворити перший поверх будинку на Конєва на житловий.
— Облаштуємо там 16 квартир для родин, які стоять на черзі, — каже 36-річна Альона Бережна, начальник управління інвестицій Головного управління капітального будівництва обласної адміністрації. — На це виділено 4 мільйони 706 тисяч гривень. А реабілітаційний центр, який там думали створити, побудуємо у дитячому садочку.
— З точки зору планування, ті квартири будуть неідеальні, — додає 55-річний Микола Упир, головний архітектор Черкас. — Але відповідатимуть будівельним нормам.
Територію будинку на Конєва обгородили металевим парканом заввишки понад 2 м. На ніч тут закривають ворота, є сторож. Біля багатоповерхівки облаштували дитячий майданчик. Біля під'їзду стоять легковики. Вхід до першого поверху загороджений металевими ґратами.
— Цей дім ми всі разом строїли, — згадує місцева 51-річна Ольга Малюта. — Коли нам його здали, тут були тільки вікна й вхідні двері. Ще тоді запланували на першому поверсі центр реабілітації й адаптації інвалідів. А тепер хтось вирішив перебудувати його під квартири. Там приміщення — як магазин: величезні вікна, стеля 3,5 метра висотою. Ці квартири не бачитимуть сонячного світла. Ми не проти, щоб ці родини отримали квартири, але не тут. Ми ж не ізвєрги. Тих мільйонів, які виділили на перестройку, хватить, щоб купити всім нові квартири і добудувати нам центр. Невже мало недостроєних домів? А то вчепились у наш будинок. Єдині його відмінності від інших — пандус, грузовий ліфт і широкі двері.
— Ми не здамося, будемо добиватися, — долучається до розмови 52-річна Ірина Питель, голова Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку на Конєва. — Будемо готувати акцію, виступати на вулицях. Ми не віримо, що нам зроблять центр. Бо ж навіть виїзд до двору не зробили такий, який обіцяли.
3 
1
Коментарі