Минулого четверга на вул. Олеся Гончара, 17 в Києві розгорівся будівельний конфлікт. Люди протестували проти будівництва 10-поверхівки. Вони знімали ворота, а майстри застосовували вогнегасник.
— Робітники почали будувати о шостій ранку, — обурюється 60-річна Єлизавета Чередниченко, мешканка будинку N14/26 на вул. Гончара. — Гуркіт страшенний стояв. Вони завжди так рано починають. Хотіли кран і вантажівки завезти. Люди прокинулися. Дехто вибіг на двір. Крик підняли. Будівельники техніку поставили на узбіччя. Думали, в обід люди розійдуться і вони заїдуть. А ми чергування влаштували.
Зводить будинок "Інвестиційно-будівельна група". За інформацією ініціативної групи, ця компанія належить Іванові Куровському, народному депутату-"бютівцю". Неподалік розташована Софія Київська, яка включена до списку Всесвітньої культурної спадщини і перебуває під охороною ЮНЕСКО.
Перед в"їздом на будівництво стоїть намет протестувальників. На ньому надпис — "Ні злочинній забудові". В"їзд перегороджує "мерседес".
— У ЮНЕСКО сказали: якщо біля Софії виросте будівництво, то її зразу виключать із реєстру всесвітньої культурної спадщини, — каже представник громадської правозахисної організації КУПР Вадим Лісовий. — Для світу вона втратить культурну цінність. Є припис прокуратури, що це будівництво незаконне і його треба припинити. Крім того, в цьому районі, в історичному центрі Києва, висотність не повинна перевищувати 27 метрів. А десять поверхів — це вже понад 30 метрів, — слова Лісового перебиває звук від розпилювання металу. — Припис прокуратури забудовникам ще не вручили, то вони хочуть побільше збудувати, щоб потім більше компенсації взяти.
Біля намету стоїть столик із їжею.
— Ми хлопців годуємо, — підходить Єлизавета Чередниченко. — У нас графік є між будинками, хто в який день годує наших.
Люди хапають металеві ломи, намагаються звалити частину брами
В"їзд на будівництво закриває одна створка воріт. Будівельники краном піднімають другу частину, щоб почепити її на завіси. Люди хапають металеві ломи, намагаються звалити частину брами. На протестувальників сиплеться струмінь білого порошку.
— Женя, нос закрой, набрось футболку на голову, — кричить жінка.
— Це вони вогнегасник застосували, — каже інша. — А бувало, сльозогінним газом нас травили.
— Міліція, зробіть щось, чому бездієте, — чути голос із гурту. Правоохоронці стоять позаду всіх. Невпевнено декілька йдуть до воріт.
— Сильніше, сильніше давіть, — кричать чоловіки. Знову видно струмінь вогнегасника.
За кілька хвилин ворота падають. Білий порошок літає в повітрі.
— Заберіть цих людей, — кричать до міліції будівельники. — Вони всі тут п"яні.
— Уже третю добу тут таке діється, — каже 30-річний Петро Михайленко, у нього перев"язана рука. — Кілька днів тому мене вдарили, навіть не знаю чим. Несіть воду, зараз будемо на будівельників лити, — звертається до мешканців.
Жінки виносять чотири відра води. Ставлять біля під"їзду. По другий бік "мерседеса" стоять люди, які представляють інтереси забудовників.
— Хлопці, сьогодні ви знищуєте нас, а завтра вас дістануть, — викрикує до них літній протестувальник. — Яничари-перевертні ніколи довго не жили. Їх всігда ніхто не цінував. Ви зрадники. А хто такі яничари? Це хохли вонючі, які продавалися татарам за бабки.
— Я русский, — викрикує один із будівельників.
— Я бачу, який ти рускій, — продовжує літній чоловік. — Русини — це від Бога люди, а ви вообщє кончені.
Позаду всіх стоїть чоловік у світлих сорочці та штанях. Кажуть, це заступник директора з будівництва Олег Козирьов.
— Тут будівництво законне, у нас всі документи є, — говорить російською чоловік. Свого імені не називає. Не хоче перераховувати дозвільні документи. — Те, що біля воріт поставили машину — це справді незаконно. Те, що два дні тому зняли частину паркана — це незаконно. А про припис із прокуратури всі щось чули, але ніхто його не бачив. Це заказна акція. Я й мої люди чули, як кликали тих хлопців, які знімали паркан. Роздавали їм по 150 гривень.
Сьогодні ви знищуєте нас, а завтра вас дістануть
Під"їжджає нардеп-"нунсівець" Кирило Куликов, 39 років. Його оточують обидві конфліктуючі сторони.
— Ви порушуєте закон, — вигукує депутат. — Є припис прокуратури. Я попереджую, буде погано, — звертається до будівельників.
— Це що погрози?
— Так, це погрози, — відповідає Куликов. — Закон передбачає відповідальність. Рот відкрив — сядеш.
— У країні свобода слова, — перекрикують будівельники.
— Свобода слова закінчується там, де починається закон. Якщо є припис прокуратури, ти його будеш виконувати.
Депутат іде, знімає піджак і повертається. Просить помічника дати припис прокуратури.
— Усе читати не буду. Тільки резолюцію, щоб усім було зрозуміло, — каже Куликов. — Глухих немає? Чуєш добре? — звертається до одного з будівельників. — Молодець. По очах бачу, талановитий. Читаю: "Призупинити дію дозволу на виконання будівельних робіт від 6.06.2008, видане товариству "Інвестиційна будівельна група" для будівництва житлового комплексу по вулиці Олеся Гончара, 17/23... Підлягає негайному виконанню. Про що повідомити прокуратуру міста Києва". Усі чули? Не виконуватимете — будете відповідати, попереджаю.
— Ви не маєте права ображати людей і заважати роботі, — заперечує депутату чоловік у сорочці.
— А тебе я особисто згною, — кидає Куликов і йде.
Частина воріт, що висіла на тросах, падає на багажник та заднє скло "мерседеса".
3 
1
Коментарі