"Били так, що не міг не зізнатися"

Місяць і 10 днів отримав 27-річний черкасець Дмитро Іванов за те, що повідомив про замінування приміщення міліції. Соснівський райсуд Черкас оголосив вирок 28 листопада. Чоловік відсидів цей термін у слідчому ізоляторі, однак каже, що не винен.

До обласного управління міліції 5 травня 2011 року зателефонував невідомий: "У приміщенні бомба, тікайте". Телефонували з таксофону неподалік супермаркету "Абсолют". Дмитро Іванов із 25-річною дружиною Альоною й донькою 5-річною Катериною живуть у багатоповерхівці неподалік.

— 8 травня я копав город під будинком, — згадує Дмитро Іванов. — Десь в обід під'їжджає на мотоциклі міліціонер: "Поїхали, проглянеш фотографії". Тут на "вольво" під'їжджають ще двоє. Поїхав з ними до Придніпровського райвідділу. Заводять у кабінет на третій поверх і зразу пристібають наручниками, один лупить у груди. — За що? — питаю. — "Сам знаєш". Наділи на голову пакета, давай бити, крутити, щоб я втратив орієнтацію. Один тримає, інші двоє скручують мене в позі ластівки. Мене ніхто не хотів слухати. Б'ють, наділи протигаза, наклали на п'яти металеві пластини, підключили електрику. Один міліціонер перекриває повітря, другий лупить палкою, а третій сидить біля розетки і регулює напругу. Тактика відпрацьована досконало. Шланг від протигаза засували в банку з хлоркою. Я втратив свідомість. Відлили мене, стали диктувати текст зізнання, яке я маю записати на диктофон. Били так, що не міг не зізнатись. Перевели в сусідній кабінет, і я все підписав.

Спочатку Дмитра затримали на три доби, потім він чекав завершення слідства на підписці про невиїзд. На черговому засіданні суду спосіб утримання змінили — посадили до слідчого ізолятора. Там він пробув місяць і 10 днів.

— Опіки Діми я побачила вже у суді, — згадує 52-річна Віра Іванова, мати Дмитра. — А це що таке? Каже: катували напругою і я не витримав. Підписав би, що і матір свою вбив. Я попросила провести йому судмедекспертизу. Її провели за вісім днів. Написала в Генеральну прокуратуру скаргу.

Віра Іванівна каже, що на момент телефонного дзвінка син був удома. Те ж саме говорить і сусідка 52-річна Олена Олексіївна. Хочуть, щоб Апеляційний суд Черкас зняв із чоловіка всі звинувачення.

— О 20.30 5 травня я була у їхній квартирі, — розповідає сусідка. — Віра Іванівна — медпрацівник, я приходила по консультацію. Десь годину в них була. Хлопці постійно заходили на кухню, бо чекали вечеряти. Ніхто з квартири не виходив.

У діях міліціонерів прокуратура злочину не побачила.

— Була проведена перевірка, протиправних дій не виявлено, тому в порушенні кримінальної справи відмовлено, — каже 35-річний Олександр Бицюк із черкаської прокуратури.

×