— Бачив, як чоловік із хлопчиком ішли до шлюзу. Обоє спокійні, особливої уваги не звернув. За пару хвилин малий страшно закричав. Аж мурашки по тілу побігли. І — глухий удар об воду. Там 20 метрів висоти. Вижити — шансів мало. Зразу подзвонив у поліцію, — каже охоронець Каховської гідроелектростанції на Херсонщині, не називається.
Удень 2 квітня з дамби стрибнув Сергій Серов, 36 років, із сином 10-річним Артуром. Вони з села Чорнянка Каховського району. Наприкінці лютого Сергій розлучився з дружиною 32-річною Оксаною. Перед самогубством подзвонив їй, сказав про свої наміри.
— Я чула, як Оксана говорила з ним. Кричала, умоляла цього не робити. Я тоді не знала, про що мова. Дочка схопила гроші, вскочила в машину сусіда, і кудись поїхали, — розповідає 61-річна Зоя Мацюк, матір Оксани. — Як узнала, що той падлюка вбив нашого ангелочка, зробилось погано. Не знаю, як далі жити.
Сергій та Оксана винаймали в селі хату. Після розлучення жінка з сином повернулась жити до батьків. Працює швачкою в ательє в Каховці. Сергій був різноробом у розважальному комплексі.
— Вони були гарною родиною. На всі свята втрьох. Так і не скажеш, що мали проблеми. Сергій цікавився сином. Після розлучення йому не забороняли бачитись із малим, — говорить працівниця школи, де вчився Артур. — Кажуть, розлучилися, бо Сергій почав наркотики вживати. Хотів повернути сім'ю, але Оксана була проти. Тому хотів насолити. Спалив її одяг. Казав, зробить таке, що все життя пам'ятатиме.
Того ранку взяв малого, нібито купити йому новий одяг. Обіцяв, що нічого дитині не зробить. Перед стрибком набрав Оксану. Вона до останнього молила, щоб Артура пожалів. Не послухав. На дамбі поліція знайшла два мобільні телефони та іграшки хлопчика. Оксана все опізнала. За кілька годин водолази дістали тіла з води.
— Серьожа сильно любив Оксану, а вона його зраджувала, — розповідає сестра Сергія 39-річна Наталія Серова.
Зізнався мені, що почув, як жінка розмовляла по телефону з коханцем. Через це сильно сварилися. Але розходитись Серьожа не хотів. На колінах умоляв його не кидати. Розлучення вибило брата з колії. Навіть купувала йому заспокійливе. Десь за тиждень до трагедії став говорити: скоро зроблю те, що задумав. — Наркотиків брат не вживав. То колишня теща наговорює. Він був хорошою людиною. Майстер на всі руки. По хазяйству все вмів робити. Артурчика обожнював. Хлопчик завжди був на позитиві, усміхнений.
Артур Серов навчався в четвертому класі. 24 березня святкував день народження.
— Хороший хлопчик. Сором'язливий, добре вчився, — каже класний керівник Інна Єложенко. — На заняття його приводив батько. Питав у мене за сина, що треба для класу. Дуже уважний. Артур до нього тягнувся.
4 квітня Сергія з сином поховали в селі.
— Важкий був похорон, все село зійшлося. Людей шокувало, що поклали їх в одну яму. Не знаю, як Оксана пішла на таке. Певно, вплинули родичі чоловіка, — говорить місцева мешканка. — Село розділилося. Одні засуджують Сергія, інші — Оксану. Кажуть, спровокувала трагедію, бо не пішла на поступки. Хлопчик любив батька, довіряв йому. Хотів, щоб той жив разом із ними.
Коментарі