Урочище Трахтемирів — утворений крутим вигином Дніпра півострів на межі Черкаської та Київської областей. Колись його називали козацькою столицею України, де запорожці приймали іноземних послів. 1997 року тодішній керівник "Нафтогазу України" Ігор Бакай, 44 роки, який торік став громадянином Росії, створив тут приватне мисливське господарство й звів будинок.
Нині існує два "Трахтемирови" — приватний ландшафтний парк та державний історико-культурний заповідник. У приватних руках 10 тис. га землі, у держави — 590.
Їдемо з Києва, за Миронівкою повертаємо на село Пії й потрапляємо на асфальтовану дорогу без вибоїн. На шляху до колишньої дачі Бакая нараховуємо три відкриті шлагбауми. Біля самого будинку з лісу визирає козлик. Cама дача — округлий дерев"яний двоповерховий будинок із чотирма баштами. Зверху ті прикрашені металевими фігурками кабана, лисиці, оленя і дикої качки. Назустріч із гавкотом вилітає дворняга. Охорони не видно. Біля будинку стоїть чорний джип голови правління акціонерного товариства "Трахтемирів" Андрія Слоневського, 40 років. У машини сів акумулятор, і господар просить допомогти завести авто. Дізнавшись, що ми з газети, сміється:
— Знову набрешете. Немає тут дівчаток, і сауни немає. А як же без них про розкішне життя олігархів писати?
За словами Слоневського, будинок поки що порожній, бо не розпочався мисливський сезон.
— Тільки не пишіть, що були на дачі Бакая, — просить він. — По-перше, це не дача, а мисливський комплекс. Сам Бакай, хоч і затятий мисливець, сюди приїжджав рідко. По-друге, ще 2000 року Ігор віддав мені всі 10 тисяч гектарів "Трахтемирова" — п"ять із київського боку і стільки ж із черкаського. Зараз ані сотки, яка б належала Бакаєві, тут немає.
На першому поверсі вітальня та їдальня, на другому — чотири двомісні номери із ванною та туалетом. Посеред їдальні стилізований під старовину великий овальний стіл зі світлої берези. Вітальню прикрашають три чорні скрині.
— У нас ліцензія на відстріл 100–120 кабанів за сезон, — розповідає Андрій. — Лосів завезли з Угорщини, бо в Україні такі є лише в Криму. Але на них поки що не полюємо. Розводимо також оленя європейського, диких кіз. Є бобри й бабаки.
Розповідає, як торік до "Трахтемирова" приїжджав Віктор Ющенко з дружиною і найменшою донькою. Навідувався народний депутат Петро Порошенко. А якось президент завітав із колишнім головою Верховної Ради Іваном Плющем.
— Ющенко — не мисливець, а пасічник, — каже Слоневський. — Улітку ставить у лісі вулики. У мисливському будинку не зупиняється, має вагончик біля вуликів. Уранці приїжджає, попорається коло бджіл і повертається.
Бібліотекар у селі Синявка отримує 107 гривень зарплати
Дерев"яними східцями спускаємося на берег Дніпра.
— Віктор Андрійович стояв тут, дивився на Дніпро і сказав: "Яка ж ти красива, Україно, і як я тебе люблю", — згадує власник "Трахтемирова".
На козацькому кладовищі шукаємо могилу останньої жительки Трахтемирова баби Олі. Людей відселили, коли територія села потрапила в зону підтоплення Канівського водосховища. Згодом кілька пенсіонерів повернулися доживати віку. Тут не було газу, світла, до найближчого магазину кілька кілометрів. Бабі Олі дали квартиру в Переяславі-Хмельницькому. Однак вона не захотіла перебиратися туди. Торік згоріла у власній хаті.
Із приватного "Трахтемирова" їдемо до Канева — в офіс Державного історико-культурного заповідника, що в районному Будинку культури.
Відділом культури райдержадміністрації завідує 47-річна Олександра Прошак. Вона показує обшарпаний Будинок культури.
— 1999 року Кабмін виділив на його капітальний ремонт 150 тисяч гривень, — розповідає жінка. — Але гроші до нас не дійшли. Торік тут протікав дах, рами замокли і тепер не можна вставити шибки. Завтра День працівників культури, то районна влада виділила 250 гривень, — киває на букет квітів на столі. — Ми хотіли піти в ресторан, скинулися ще по 20 гривень. Але там із нас лише посміялися. За привітання працівників культури в районній газеті заплатила свої 170 гривень.
Прошак каже, що торік влада не виділила грошей на опалення сільських клубів. Голови колективних товариств розпродали обладнання котелень. Узимку в приміщеннях замерзли батареї.
— Як приїжджаємо до села концерт давати, то перевдягаємося в автобусі, — зауважує вона. — Нам кажуть, щоб заробляли самі на себе. А як? Нема жодної техніки. Навіть баянів немає, не те що магнітофонів. Бібліотекар у селі Синявка отримує 107 гривень зарплати.
У районі є археологічна пам"ятка — стоянка мисливців на мамонтів. Через нестачу коштів її не можуть законсервувати.
— Я працювала в селі вчителькою, — розповідає Олександра Прошак. — Запросили на роботу в Канів, обіцяли дати квартиру. Досі в гуртожитку живу, хоча вже через три роки на пенсію йду.
За годину приходить директор Державного історико-культурного заповідника "Трахтемирів" 45-річний Микола Довгий.
— Заповідник — це берегова смуга біля села Бунчук, — показує вузеньку смужечку на карті вздовж Дніпра. — Для нас сьогодні головне — отримати державний акт власності на землю, але ніяк не можемо узгодити межі з сусідами. Так виходить, що нашої землі стає все менше.
За тисячу доларів можна побути Бакаєм
У мисливському господарстві "Трахтемирів" можна відпочити із сім"єю. На так званій дачі Бакая можна провести вихідні. Для однієї сім"ї це коштуватиме від тисячі доларів. Якщо замовляти дорогі продукти, сума буде більшою.
За впольованого дикого кабана доведеться заплатити не менше тисячі доларів — все залежить від довжини його іклів.
3 
1
Коментарі
4