"Моей внучке Оле Чичириной 16 лет. 26 марта мой сосед Дончук Алексей Викторович, 1980 года рождения, в районе автовокзала пытался её изнасиловать. Когда стягивал с нее штаны, девочке случайно удалось вырваться. Он заламывал ей руки, бил по лицу, неоднократно валял на землю, — написала в листі до "Газети по-українськи" 58-річна Алла Миколаївна Кузнецова із райцентру Канів Черкаської області. — Читая вашу газету, я поняла и думаю, не ошиблась, что есть люди, которым не безразлична жизнь и честь детей. Коротко опишу свою историю..."
Цього листа вона до редакції не відправила. Його уривок, без дати написання, випадково потрапив до рук кореспондентки "ГПУ", коли та приїхала до райцентру дізнатися про подробиці смерті авторки, двірнички Канівського природного заповідника.
Минулого понеділка Алла Кузнецова наклала на себе руки. Зробила зашморг із власної білизни й повісилася у камері слідчого ізолятора. За день до того її звинуватили в організації замовного вбивства Олексія Дончука, охоронця того ж Канівського заповідника. Вона так і не дізналася, що вбивства насправді не було.
31-річний Юрій Дученко із прес-служби УМВС Черкащини говорить, що до злочину Кузнецова готувалася з місяць. Дізнавалася про спосіб життя Олексія, шукала виконавця. Зрештою вбивство замовила працівникові міліції.
— Як тільки ми дізналися про ці плани, одразу почали діяти, — розповідає 39-річний Василь Іржавський, начальник відділу УМВС області. — Наш працівник увійшов до Кузнецової в довіру. Вона запропонувала йому виконати роботу за гроші. — Жінка наголосила, що той має вбити Олексія на прохідній 4 листопада з восьмої до дев"ятої ранку. Сказала, що розрахується на одному з вокзалів, указала дату й час. Поставила умову: труп Олексія не повинні знайти, а для неї щоб кілер приніс фотографію убитого. Тільки тоді, мовляв, вона віддасть 1400 доларів.
У ніч із суботи на неділю до прохідної заповідника під"їхала машина. Перевдягнені міліціонери "викрали" Олексія.
— У лісопосадці ми інсценували вбивство. Олексій спочатку викачався у снігу — неначе труп тягли по землі. Потім його груди облили свинячою кров"ю. На правій руці також залишили сліди від крові. Немов він хапався за місце, куди влучали постріли, — розповідають в управлінні УМВС. — "Кілер" передав замовниці фотографії "вбитого" і сказав, що вистрелив тричі. Показав на груди, живіт і голову. Потім запитав жінку, чи задоволена вона роботою. Вона сказала, що так, і віддала гроші. Усе це ми зафіксували на відеокамеру.
Убивство Кузнецова замовила працівникові міліції — за 1400 доларів
Канівський природний заповідник розташований за два кілометри від райцентру. Від прохідної дорога веде вгору. Уздовж неї збудовані гараж, два гуртожитки для студентів-практикантів, кілька одноповерхових житлових будинків. Працівники заповідника живуть на його території.
— У понеділок вранці Алла Миколаївна не вийшла на роботу. Такого ніколи раніше не було, — згадує 46-річнийОлександр Скляренко.
адміністраторПочали її розшукувати, телефонували на "швидку". Там сказали, що саме їдуть констатувати факт смерті затриманої Кузнецової.
Аллу Миколаївну поховали у середу в Каневі. Людей на цвинтарі було небагато. З рідних лише донька Ірина й онучка Оля. Поминати покійну вони поїхали в село Келаберду Канівського району, де живуть.
— У день похорону дівчина розповіла, що в неділю вони з бабусею були на вокзалі, — розповідає сусідка Кузнецової, що не захотіла назватися. — Раптом з двох машин вискочили люди й затягли їх усередину. Це була міліція. О десятій вечора внучку відпустили додому. "А як же баба?" — запитала вона. "Прийдеш по неї вранці", — відповіли. А вранці сказали, щоб шукала її в морзі?
Олексій Дончук і далі працює в заповіднику. Він навчається заочно в одному з київських інститутів на географічному факультеті. Високий, чорнявий, розмовляє літературною українською мовою. Виглядає впевненим у собі, говорить неохоче.
— Я б вам міг дуже багато подробиць розповісти, — запевняє. — Але нічого не скажу, поки не закінчиться слідство. Сюди я приїхав чотири роки тому. Були плітки, звинувачення неправдиві. Останні місяців сім-вісім вона (Кузнецова. — "ГПУ") зі мною не говорила.
Олексій не заперечує, що з онучкою Алли Кузнецової був знайомий, але не більше. Оля жила деякий період у бабусі, коли донька двірнички їздила на заробітки.
Директор Канівського природного заповідника Микола Чорний каже, що не раз викликав Кузнецову та Дончука і пропонував їм "піти на мирову". Однак безрезультатно. Колеги тим часом поділилися на два табори: одні стояли за двірничку, інші — за охоронця.
— Алла Кузнецова подавала заяву про спробу зґвалтування її онучки Олексієм Дончуком, — каже прокурор Канівської міжрайонної прокуратури Богдан Сухомудренко. — Але факти не підтвердилися. Паралельно Олексій Дончук скаржився нам, що Кузнецова погрожує його убити.
— Зараз я на тридцять відсотків вірю Кузнецовій, на стільки ж — Дончуку і міліції, — озвучує загальний настрій колективу Олександр Скляренко.
Біля будинку покійної, який після її смерті стоїть пустим, збираються кішки. Жінка годувала їх, а тепер нікому, розповідають сусіди.
— Алла Миколаївна була глибоко віруючою людиною. Чуйною, доброзичливою, — каже Надія Гуслій, подруга Кузнецової. — 95-го в неї померла 14-річна донька. Алла Миколаївна в неї всю душу вкладала. Я чула від неї, що вона ніколи не стане самогубцею, бо тоді з донькою на тім світі не зустрінеться? Не можу повірити в те, що сталося.
Ховали жінку коштом заповідника. Того дня на прохідній чергував Олексій Дончук. Ворота в останню путь для Алли Кузнецової відкрив саме він.
2 
1
Коментарі