У середу, 17 жовтня, Львівський апеляційний суд виніс вирок банді Сушка. 18 її членів отримали від 10 до 15 років позбавлення волі. Артура Сушка засудили до довічного ув'язнення. Усіх суд позбавив особистого майна.
Банда Сушка діяла протягом 1998-2003 років на Західній Україні. Її члени вбили 10 людей — двох на Рівненщині, вісьмох на Львівщині. Вчинили 23 розбійні напади, ще близько 50 випадків — не доведені. Користувалися пістолетами "Беретта", ТТ, ПМ, наганом, обрізами рушниць, кастетами й ножами. Нападали на будинки заробітчан, митників, підприємців, установи, АЗС. Група мала власний парк легкових автівок і вантажний автомобіль КамАЗ. Ним вивозили награбоване. Забирали все, навіть сіль і перець.
О 9.00 біля приміщення суду на Соборній площі стоять озброєні автоматами працівники спецпідрозділу "Беркут". На сусідній вул. Пекарській перекрили автомобільний рух, не пропускають пішоходів. Через півгодини впритул до дверей суду під'їжджають два автозаки. По одному виводять підсудних. Руки в кайданках тримають на шиї за головою. Одягнуті у спортивні костюми. На головах — мішки.
— Давай, чого встав! Рухайся! — конвоїр штовхає одного з них.
До зали суду пропускають родичів загиблих і журналістів. Охоронці перевіряють сумки, водять металошукачем. Підсудні сидять у двох клітках. У великій — 17 чоловіків. У меншій — Лідія Гіпоть та Оксана Верещак. Обидві з яскравим макіяжем. На суддівському столі — 143 томи справи.
Банду зібрав 49-річний Степан Максимів із села Підлісся Жовківського району. Його називали М'ясником — раніше працював начальником ковбасного цеху на м'ясокомбінаті. Присудили 15 років позбавлення волі. Бандою Сушка групу назвали після того, як Артур розстріляв упритул двох міліціонерів. Після цього всіх затримали.
— Ти як на першому засіданні сміявся, так і зараз смієшся, — звертається суддя Володимир Момот до засудженого Сергія Матяса. Його позбавили волі на 11 років.
— А що мені — плакати? — усміхається Сергій Матяс.
Зачитують вирок Роману Гориню. Також 11 років в'язниці.
— Що мене засудили, я зрозумів. А за що сидітиму — ні. Бо я не винен, — зривається з місця засуджений. До нього підходить конвоїр.
— А чого їм бояться? — перешіптуються дві жінки в залі. — Уже по вісім років у СІЗО відсиділи, ще якихось три лишилося.
— Боятися треба нам, — каже її співрозмовниця.
Виносять вирок Артурові Сушку. Він читає книжку, біля нього лежить журнал. Одягнутий у спортивний костюм, на голові — капюшон. Мовчить.
Суд оголошує: засуджені повинні виплатити потерпілим від 5 тис. до 150 тис. грн. Упродовж місяця можуть оскаржити вирок у вищому спеціалізованому суді.
— Моя донька ні в чому не винна! — вигукує услід судді мати Оксани Верещак, яка отримала 14 років. Почервоніла та розкуйовджена вибігає із зали.
— Спочатку Оксана проходила у справі як свідок, — розповідає подруга Оксани Верещак. Називається Іриною. — Потім її посадили. Казали, що вона з Артуром у барі відібрали у клієнтів куртки. Спочатку то була любов до гробу. Та коли Артур убив міліціонерів і втік, розчарувалася в ньому. Почала тікати: їздила в Тернопіль, Запоріжжя. Щоб її не впізнали, перекрасилася. Міліції її здала ще одна наша колишня подруга. Тепер Оксана каже, що ненавидить коханця. Розповідала, що Артурова мати — циганка. Займалася спекуляцією, але рано померла.
— Моєму клієнтові дали надто суворе покарання. Будемо готувати оскарження вироку, — каже Анатолій Кам'янецький, адвокат Артура Сушка.
Дружина митника віддала 200 тисяч доларів
Суд над бандою Сушка розпочався 30 жовтня 2007-го. Вирок зачитували два тижні. Нижче — деякі фрагменти.
"1998 року напали на будинок начальника оперативного відділення Рава-Руської митниці в Жовківському районі на Львівщині. Увечері на кількох автівках приїхали в село. Через півгодини митник заїхав у двір. Коли зачиняв ворота, вдарили кілька разів по голові пістолетами та затягли в дім. Поклали на живіт, завели руки за спину й одягнули наручники. Усередині будинку інші схопили вагітну дружину митника, Ірину, та витягли з дитячої кімнати її синів — 13-річного Андрія й 9-річного Павла. Дорослих і дітей кинули в підвал. Митника катували, щоб сказав, де зберігає гроші. Поставили перед ним сина Андрія. Один із групи почав ножем різати дитині пальці. Хлопець кричав: "Тату, допоможи!". Мати не витримала. Зізналася, що в порожній квартирі її тітки зберігаються понад 200 тисяч доларів. Віддала ключі від помешкання.
У вересні 2001-го під час розбійного нападу на один із будинків у Рівному бандити зґвалтували господиню та її неповнолітніх доньок.
Улітку 2003-го напали на оселю Романа Кравціва, ректора Академії ветеринарної медицини. Його дружину загорнули в килим, вона задихнулася.
16 вересня 2003 року підполковник спецзагону міліції "Сокіл" Андрій Орєхов і старшина Богдан Мисько на вул. Личаківській у Львові перевіряли район. Були одягнуті в цивільне, без бронежилетів. У дворі школи побачили двох чоловіків і жінку. Попросили показати документи. Артур Сушко витягнув пістолет "люґер" і впритул розстріляв міліціонерів. Із ним були його коханка — учителька української мови Оксана Верещак, та Андрій Кроншталь, в якого винаймав квартиру. Артур Сушко переховувався в лікарні в Тернополі. 26 жовтня повернувся до Львова та зателефонував батькам. Його затримали. Він видав усіх членів банди.
3 
1
Коментарі
3