Другий тиждень у Горлівському психоневрологічному диспансері Донецької області лікується 26-річна Анастасія Коротич із міста Дзержинськ. Кілька днів жінку морили голодом свекри. Прив'язували до ліжка, не давали води й читали молитви.
— Изгоняли бесов, — згадує 55-річна Раїса Іванівна, родичка Анастасії. — Настя болела, а муж Женя говорил, что в нее вселился бес. И если Насте давать еду и воду — бес будет расти. Четверо суток держали ее связанную.
Анастасія з багатодітної родини. Окрім неї, у батьків ще п'ятеро дітей.
— Настя с 13 лет страдает психическим заболеванием, — згадує Раїса Іванівна. — Если вовремя принимает лекарства — то этого не видно. Два года назад начала ходить в секту, там познакомилась с Женей. Повенчались, переехала к нему. 2 января родила от него доченьку Верочку. Еще на внутриутробной стадии у ребенка обнаружили порок сердца. Предлагали Насте сделать кесарево, но Женя запретил.
Жінка народжувала у столичній лікарні.
— Сразу после родов ребенка положили в кардиологию, — згадує 48-річний Микола Дейниченко, завідувач амбулаторії загальної практики сімейної медицини №2 у Дзержинську. — Врачи готовились оперировать, но ее папа написал отказ. Мол, врачи хотят порезать дочь на органы, и забрал обеих домой. Здесь мы просили отвезти девочку на обследование в Донецк, давали машину. Но он продолжал лечить сам.
Після пологів у Анастасії загострилась хвороба. Чоловік до лікарів її не відводив.
— Мы забили тревогу 20 января, когда Настя начала нести чепуху по телефону. Пошли к ним, но нас вытолкали. Успели увидеть, что над Настей проводят какие-то ритуалы. Рот заклеили скотчем, руки и ноги связаны. Мы обратились в милицию, — згадує родичка.
— Когда мы приехали, за дверью было тихо, свет выключен. Полчаса уговаривали открыть, — згадує слідчий 28-річний Денис Чебуров з міліції Дзержинська. — Ордера на взлом у нас не было, ведь это было воскресенье. Решили, что до понедельника девушка не доживет, взломали дверь. Внутри над девушкой и ее ребенком стояло четверо, включая какого-то пастора с Киева. Забарикадировались, отец семейства орал на нечеловеческом языке. Я разобрал только "Именем Иисуса Христа приказываю тебе умереть" и "Кровь Иисуса". Девушка в горячке металась на диване, родную мать не узнала. Дали ей воды — стала жадно глотать, чуть не захлебнулась. К спинке дивана был привязан шарф и простынь, вокруг — кучи скотча. "Мы ее связывали, чтобы она не искусала себя", — объяснила свекровь.
Анастасію забрали до лікарні, її доньку залишили з батьком. 24 січня Євген Коротич написав чергову відмову від лікування Віри, 28 січня та померла.
Коротичі — підприємці, мають магазин господарчих товарів. Живуть у квартирі п'ятиповерхівки по вул. Куйбишева, відвідують протестантську церкву, облаштовану в одноповерховому будинку на вул. Карла Маркса. Про церкву ніде нема офіційних повідомлень, однак на воротях є вивіска "Будинок молитви" і розклад богослужінь.
— Лекарства не могли излечить Настю. Духов могут изгнать только церковные священники. Брат никого не хотел впускать, чтобы не навредить жене, — пояснює 27-річна Наталія Коротич, сестра Євгена.
Коротичі вимагають покарати міліціонерів за зламані двері. У прокуратурі їх підтримують.
— Говорят, что нам нужно было дождаться постановления суда на взлом, — зітхають міліціонери. — Но часть третья 233-й статьи Криминально-процессуального кодекса допускает взлом, если есть угроза жизни. Она была! Теперь нас накажут за то, что спасли девушку. Кстати, постановление мы получили на следующее утро.
2 
1
Коментарі
2