— Володя мене штовхнув. Я зробив зауваження — щоб дивився, куди йде. У відповідь получив удар і почалася штовханина. Я кричав, щоб його забрали від мене. Він випивший — не розуміє, що робить. Але всім було байдуже, то вирішив до бійки не доводити. Побіг додому. А Володя з дружками — за мною, — 24-річний Андрій Пекельний із села Глещава Теребовлянського району на Тернопільщині розповідає на камери місцевих телеканалів про сутичку, яка сталася ввечері 1 травня.
Андрій пішов на дискотеку в місцевий клуб. Там на нього напали п'ятеро чоловіків із сусідньої Іванівки. Андрій після сутички втік додому. Хлопці — за ним. Пекельний захищав себе, матір та свій будинок і смертельно поранив одного з компанії — 23‑річного Володимира Воробця. О 23:54 викликав поліцію — повідомив про напад і пораненого. Його затримали й оголосили підозру в завданні тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до смерті потерпілого. Наступного дня справу перекваліфікували на "умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони". Взяли під домашній арешт, за рішенням суду.
Пекельний займається спортом, шкідливих звичок не має. Живуть удвох із матір'ю. Закінчив Борщівський технікум, влаштовувався на роботу.
— Я забіг додому й замкнувся. Думав, відступлять. Але вони почали бити двері й вікна. В мене у хаті хвора мати, вона злякалася. Мусив її захистити, — говорить Андрій. — Коли двері зламали, я демонстративно показав ніж. Думав, це їх спинить, налякає і вони втечуть. Але Володя на мене накинувся з кулаками.
Далі події розвивалися дуже швидко, каже Андрій. Його повалили й ніж випав з руки. Не пам'ятає, як зумів його підібрати. В цей момент на нього навалився Володимир й наштрикнувся на ножа. З лівого боку бризнула кров. Компанія почала тікати.
— У квітнику всюди кров. Володя перескочив паркан, вибіг на дорогу. Потім упав біля сусідського плоту, друзі біля нього хвилин 15 стояли. Я тим часом подзвонив у поліцію. Сказав про напад і попросив викликати "швидку", бо я одного поранив.
Поліція та "швидка" приїхали хвилин за 15. Врятувати Воробця не змогли. Помер від втрати крові.
На захист Андрія стали місцеві. Кажуть, тихий і неконфліктний. Додому до Володимира не йшов убивати. Тому й судити нема за що.
— Жалко загиблого хлопця й батьків. Мати його в нашім селі в магазині робить. То лиш плаче, бідна. Зчорніла від горя. Але то її син прийшов у чужу хату двері вибивати, — розповідає 43‑річна Оксана, прізвища не вказує.
Пекельний служив за контрактом у 80‑й десантно-штурмовій бригаді. У 2018–2019 роках був учасником операції Об'єднаних сил на Донеччині.
— Знаю Андрія з 2018‑го, — розповідає побратим Андрій Кметь, 28 років. — Позитивний хлопець, із правильними поглядами на життя. Патріот. Завжди цікавиться всім, що в нашій країні відбувається. Ніколи не пройде повз чужу біду.
Володимир Воробець був приватним підприємцем, мав мікроавтобус, перевозив людей. Батьки вбитого із журналістами не спілкуються. Лише кажуть, що не звинувачують Андрія, і просять не поливати брудом їхнього сина. У селі теж неговіркі.
— Це страшна трагедія. І там добра дитина, і тут добра дитина. Нехай розбирається слідство, — говорить секретар Іванівської об'єднаної громади Леся Гайданка.
6 травня міністр внутрішніх справ Арсен Аваков повідомив, що справу заберуть до головного слідчого управління Нацполіції. Заявив, що оголошувати підозру 24‑річному учаснику ООС передчасно й необґрунтовано.
— У цій ситуації бачу необхідну оборону, яка не є перевищенням меж. Однак буде слідство, неупереджене й об'єктивне. Воно встановить усі обставини, — сказав Аваков. — Також слідчі звернуться до суду, щоб Андрієві Пекельному змінили запобіжний захід із цілодобового домашнього арешту на особисте зобов'язання.
Наступного дня слідчі відкрили ще одну справу — про напад на будинок Пекельного із застосуванням погроз і насильства, говорить Леся Гурецька, керівниця пресслужби прокуратури області.
Додала — клопотання про зміну запобіжного заходу до суду ще не подавали.
Якщо слідство встановить, що Пекельний перевищив межі необхідної оборони, його можуть ув'язнити на два роки.
Коментарі