Юля — донька подружжя Гарбузів — Наталії, 31 рік, та Сергія, 39 років, навчається в Одеському харчовому технікумі. Живе у власній квартирі, яку їй подарували батьки. Тато в селі Софіївка, що в Миколаївському районі на Одещині, тримає невеличке господарство: 5 корів, 10 свиней. Окрім того, займається заготівлею м'яса та молока.
— Дівчина, як на студентку, добре вдягається і ніколи не голодувала, батьки з села ледь не щодня торби возили. Що їй ще не вистачало? — обурюється в телефонній розмові з "ГПУ" начальник Миколаївського райвідділу міліції Анатолій Токар.
Коли Наталія та Сергій дізналися, що рідна донька навела на них озброєних бандитів, спочатку не повірили.
— Ми мусили забрати дівчину до СІЗО на три доби, бо батько сказав, що вб'є її, — розповів підполковник Токар.
Сьогодні проти Юлі, як учасниці організованого злочинного угруповання, порушено кримінальну справу. Дівчину поки що відпустили із СІЗО за підпискою про невиїзд. Слідчим вона пояснила, що хотіла просто провчити маму, бо полаялася з нею: мовляв, та давала замало грошей на життя.
Із бандитами студентку познайомила сусідка, кума одного із злочинців. Четверо чоловіків уже були під слідством — торік у травні вони пограбували інкасаторів. Ті під дулами пістолетів віддали бандитам 95 тис. грн. Знайшли нападників швидко. Їх зафіксували відеокамери: крутилися поблизу банку, вираховуючи час від'їзду інкасаторських машин. На прохання адвокатів затриманих, суддя звільнив бандитів за підпискою про невиїзд.
На слідстві, вже після другого арешту, злочинці, наймолодшому з яких 27 років, а найстаршому — 31, сказали, що за вихід за підпискою кожен із них дав судді від п'яти до десяти тисяч гривень.
За вихід за підпискою про невиїзд кожен дав судді від п'яти до десяти тисяч гривень
Бандитам вистачило кілька місяців перебування на волі, як їх знову потягло на пригоди.
— Після невдалого нападу на інкасаторів, їм потрібні були гроші, — продовжує Анатолій Токар. — Юля Гарбуз запропонувала їм вигідну справу.
Близько п'ятої ранку, 22 лютого, на подвір'ї фермера Сергія Гарбуза пролунав постріл. Стривожені сусіди викликали міліцію.
— Того дня Сергій із жінкою рано поїхали на базар, — пояснював міліції Іван, який працює у фермера доярем. — На роботу я приходжу о п'ятій ранку. Одразу пішов доїти корів.
Слідом за Іваном до корівника увірвалися четверо озброєних бандитів у чорних масках. Івана не били. Зв'язали і лишили коло корів. Один із бандитів вистрілив над головою селянина, щоб той злякався і не думав тікати.
Нападники розбили вікно і залізли до будинку. Шукали гроші. Та коли сільська вулиця, розбуджена пострілом, рясно засвітилася, бандити занервували. Зазирнули до шафки — там лежали три тисячі гривень, але вони їх не помітили. Прихопили 250 гривень на кухні. Та 140 з них загубили у дворі, коли тікали. На околиці Софіївки бандитів чекала машина.
— Першого разу оформив напад як крадіжку, — розповідає підполковник Анатолій Токар. — Але зрозуміло було, що бандити зальотні, наглючі: корівник у районі ще ніхто зі зброєю не брав.
Через десять днів, 2 березня, черговий райвідділу міліції Миколаївки прийняв тривожний виклик. У Софіївці знову напали на того ж самого фермера. У селі стрілянина.
— Цього разу я віддав наказ у випадку потреби стріляти на ураження, — каже Анатолій Токар.
Злі після першої невдачі, до другого нападу на фермерське господарство бандити підготувалися ретельніше. Окрім зброї — обрізу та пістолетів, прихопили із собою наручники. Планували катувати Сергія, аби той сказав, де ховає гроші.
— Я вийшов надвір о п'ятій. Саме мав прийти Іван на вранішню дійку, — розповідає Сергій. — Назустріч люди в чорних масках. Я Афган пройшов, не злякався.
Зазирнули до шафки — там лежали три тисячі гривень, але вони їх не помітили
Між господарем та озброєним бандитом почалася бійка. Сергію вдалося зірвати із нападника маску і той, злякавшись, що його впізнають, вистрілив у фермера з пістолета. Поранений в ногу Сергій втік городами.
А бандит помилився і натягнув на себе шапочку фермера. Таку ж чорну, як була і в нього. По мобілці викликав машину.
Міліцейській машині, щоб перехопити бандитів біля Софіївки, не вистачило буквально кілька хвилин. Ті встигли втекти об'їзними дорогами.
Зачіпка все ж для міліції була. Рано-вранці коло Софіївки проїжджав рейсовий автобус, і водій бачив на околиці села бежеві "жигулі" сімку без номерів.
Почався пошук машини. Було переглянуто близько 400 бежевих легковиків, зареєстрованих у області. За кілька днів встановили: автомобіль, який було задіяно в збройному нападі на фермера із Софіївки — засвічений. Він проходив раніше у зв'язку із нападом на інкасаторів в Одесі. Господаря авто затримали. У салоні машини знайшли маску, гільзи від патронів для обрізу.
— Мене змусили, — почав було виправдовуватись водій.
Та оперативники показали йому відбитки слідів від черевика коло корівника в Софіївці. Така ж взуванка була у водія машини.
— На підписку бандюків уже точно не випустять, — обіцяє Анатолій Токар. — Їм світить від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна.
2 
1
Коментарі