— Із дитинства мріяв мати в саду дерева, яких ні в кого немає, — каже 47-річний Олексій Щербань із селища Високопілля Херсонської області. — Мені вдалося. Останнє моє придбання — вишнеслива Мейнор.
Мейнор — гібрид сливи й вишні. Виростає до 1,5 м заввишки. Стійкий до морозу й посухи.
— Мабуть, найкраще дерево в моєму садку, — говорить Щербань. — Починає плодоносити наступного року після посадки. Плоди завбільшки як середня слива. Ароматні, м'ясисті, темно-бордового кольору. Смак мають неповторний. Солодкі, ніжні, схожі одночасно на сливу й вишню. Підходять і на компоти, і на варення.
Садять Мейнор у парі з іншими сливо-вишневими гібридами.
— Гібриди не здатні самозапилюватися, — пояснює садівник. — Не плодоносять, якщо поруч немає "родича". Звичайні сорти слив і вишень не годяться. Треба тільки інший сливо-вишневий гібрид або вишню Бесею. Відстань між деревами має бути 2–2,5 метра. Я висадив Бесею — і мій Мейнор родить рясно. Доглядаю за ним, як за сливою. Підживлюю попелом, обрізаю неплодоносні пагони. До розпускання бруньок обприскую сумішшю мідного купоросу й вапна.
Вишнеслива цвіте пізніше, ніж інші фруктові дерева. Весняні приморозки їй не страшні. Плоди достигають у серпні.
2 
1
Коментарі