— Без квасолі вдома не обійтися. Наморожую її, та й на полицях в коморі чимало стоїть у банках. Така ж поживна, як картопля. Якщо восени продавати, можна непогано заробити, — говорить Лілія Домашевська, 42 роки, із села Полиці Володимирецького району Рівненської області.
— Щоб мати побільше врожаю з невеликого шматка землі, сію крупні сорти. Виростають квасолини в половину вказівного пальця. Перевірила на городі білу Чалі, червону Кідну та сорт Полярна зірка. Остання швидко поспіває, тому можна сіяти навіть у червні. Квасоля Адзукі солодка на смак. Її не треба замочувати, вариться за півгодини. З квадратного метра збираю до кілограма бобів.
Жінка сіє й витку квасолю. Така займає мало місця. Споживають її зелені стручки або ж чекають, поки дозріють боби.
— Один із найбільш урожайних сортів виткої квасолі — Блаухільде німецької селекції. У неї розтягнутий період плодоношення — майже все літо. Стручки блакитного або фіолетового кольору. Як зварити їх, стають зеленими.
Цінують квасолю не тільки за плоди, а й за користь для землі. Вона — один із найкращих попередників усіх овочів.
На корінні має бульбашкові бактерії, які засвоюють азот із повітря і збагачують ним ґрунт. Утворюється мінеральне добриво, що замінює аміачну селітру та карбамід.
— До місця квасоля невибаглива, аби лишень росла не після бобових — гороху, сочевиці. Краще росте на угноєній землі. На ділянці має бути сівозміна. Інакше урожай нищитимуть бобові шкідники.
Квасолю можна висаджувати на тому ж місці не раніше ніж за чотири-п'ять років. Хороші попередники для неї — огірки, помідори, капуста.
Коментарі