Ексклюзиви
Вівторок, 03 червня 2008 15:22

Шкідників на городі знищують гуси

У європейських країнах дедалі частіше застосовують метод пермакультури. Він полягає у взаємодії дикорослих і культурних рослин. Для підживлення ґрунту і боротьби зі шкідниками хімікатів не використовують. Городину вирощують без оранки.

67-річний Зепп Хольцер вдається до методу пермакультури 50 років. Він автор книги "Аграрій-революціонер". Чоловік живе у високогірному районі Лунгау на південному сході Австрії. У травні в маєтку Хольцера побувала делегація з України.

— У нас пермакультура ще не набула популярності, — каже консультант Київського клубу органічного землеробства Юрій Сегедин, 41 рік. — Декілька років тому під Києвом був чоловік, який почав застосовувати цю технологію на власній ділянці. Такі ж ентузіасти є в інших регіонах. Але масового застосування поки що не було. Тому досвід Хольцера для нас цінний.

Господарство Краметерхоф площею 100 га розташоване на висоті 1300 м. Господар врахував природні можливості й особливості місцевості. Узимку він отримує врожай редиски, що виросла не в теплиці, а на відкритих терасах. Захистило рослину від холоду підігріте каміння, між ним господар посадив дерева. Разом з тим чоловік зміцнив тераси від руйнування.

— Тих, хто звик висаджувати овочі на окремих частинах городу, здивувала метода Хольцера, — розповідає Юрій Сегедин. — Він робить масовий засів. Спершу кладе зерно різних городніх культур у велике відро, перемішує їх, а потім засіває. Сходить те насіння, яке добре почувається.

Сходить насіння, яке добре почувається

Звичних для нас гібридів у господарстві теж не висівають, — продовжує. — Розмножують насіння старих культур з банку сортів, зібраного на фермі. Туди відбирають найсильніше зерно, яке дасть нормальний урожай. Насіння намагаються висівати глибше, аніж в Україні. воно сильніше, ніж те, що росте поряд з поверхнею ґрунту.

Поле перед посадкою не орють. Адже під час оранки ґрунт перевертають і нижній пласт опиняється зверху. Через це вивітрюються поживні речовини. Натомість землю розпушують дощові черв"яки.

— Хімічні добрива у Краметерхофі заміняють перегній і компост, — каже Сегедин. —Вони не менш ефективні і не шкодять довкіллю. Наприклад, азотні добрива чудово заміняють бобові культури, а вода в джерелах, які використовують для поливу, залишається чистою.

Хвороби рослин Хольцер лікує настоянками трав. Шкідників знищують свійські птахи, зокрема гуси. Їх у господарстві більше, аніж на звичайній фермі.

Врожаї у Краметерхофі хороші. Природні методи землеробства не призводять до втомленості землі.

— Цей метод землеробства знайде чимало прихильників і в нас, — вважає Сегедин. — Вже тепер багато людей відмовляються від звичної оранки і використання хімічних добрив. А коли побачать переваги пермакультури, перейдуть на її застосування.



Біля кущів малини садять пижмо

Боротьбу з бур"янами городники розпочинають наприкінці весни. Дикорослі трави пригнічують розсаду овочів, а трави з неглибокою кореневою системою відбирають у молодих рослин вологу.

Досвідчені городники радять не спалювати бур"яни, а класти у міжрядді. Вони захищатимуть пагони розсади від палючого сонця і допоможуть довше зберегти вологу в ґрунті після поливу.

— Так можна використовувати не всі бур"яни, а ті, що не мають насіння, — каже житомирянин Петро Вітвицький, 77 років. — Наприклад, мишій бажано прибрати з міжряддя одразу після виривання, інакше з його насіння на тому місці знову виросте бур"ян.

Пирій теж одразу прибирають із грядки. Виривати цю траву потрібно ретельно, — веде далі Петро Арсентійович. — Якщо в ґрунті залишиться навіть шматочок коріння пирію, він зможе вирости на тому ж місці.

Якщо в травні, одразу після висадки городини, погода спекотна, такі бур"яни, як щириця, лобода і деревій, притінюють молоду розсаду від палючого сонця. Вони мають глибоку кореневу систему, тому вологу в розсади не "крастимуть". У середині червня, коли розсада підросте, бур"ян виполюють і висушують у компостній ямі. Восени висушене бадилля стане органічним добривом.

— Деякі дикорослі трави допомагають у боротьбі зі шкідниками, — розповідає 40-річний киянин Сергій Дяченко. — Біля малинових кущів садять пижмо — багаторічну рослину, яка росте на луках й узліссях. Запаху цієї рослини не переносять хрущі, колорадські жуки і капустянка. Водночас своїм ароматом пижмо приваблює комах у період запилення. Однак захаращувати ділянку пижмом не бажано. Із часом старі кущі потрібно викорчувати.


У розчин з "Актофітом" додають цукор


39-річний Сергій Пономаренко два роки вирощує картоплю без хімії. У селі Бурти на Полтавщині має 1,5 сотки городу. Щоб принадити перших колорадських жуків, розрізані картоплини й лушпиння розклав у квітні.

Два тижні тому чоловік оббризкав картоплю препаратом "Актофіт".

— Це звичайні грибки, які діють на нервову систему дорослого колорадського жука. У личинок вона ще не сформована, — пояснює Пономаренко. — А хімпрепарати знищують усе, що поряд із жуком. Сяде бджола або черв"як — уб"є. Змиється в землю — знищить усю мікрофлору. А коли вона вже проникає в сік рослини, то звідти не виходить. Отак з отрутою ту картоплю і їмо. Окрім того, до "Актофіту" в жука немає звикання, як до інших препаратів.

Ним картоплю обробляють двічі за сезон при температурі повітря вище + 18°С. У відрі води чоловік розчиняє 40-мілілітрову упаковку препарату. Туди додає шматок мила або 3 ст. л. цукру, щоб шкідники прилипли до листя.

450 кущів картоплі чоловік посадив у бур"янах: поміж люцерною, пирієм, полином. Разом ці трави перебивають шкідникові запах картоплі.

Валентина Іщенко

Зараз ви читаєте новину «Шкідників на городі знищують гуси». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода