Сергій Вітер, 49 років, із селища Олександрівка на Кіровоградщині служив у місцевій виправній колонії. 2000 року вийшов на пенсію і зайнявся садівництвом. Купив сусідню садибу, об'єднав ділянки.
На 45 сотках вирощує яблука, груші, персики, 11 сортів винограду, полуниці. У теплиці збирає по два врожаї помідорів. Плантація полуниць Королева Єлизавета плодоносить тричі на рік. Має багато різних квітів. З них лише лілій — понад 30 сортів.
— Замолоду мріяв про фундуковий сад. Купив плоди сорту Іспанський золотий, і з'явилося непереборне бажання мати власні горішки, — каже Сергій Миколайович. — Зв'язався з місцевими розсадниками, написав садівникам-професіоналам у Донецьку та інші області. Купив у них саджанці. Завіз 20 КамАЗів землі. Усе робив за книжками, тому перший урожай був уже на другий рік.
Сергій заклав маточну плантацію і тепер має сад із 40 кущів. У кожному ряду інший сорт. Всього має 13 різновидів окультуреної ліщини. Найбільші плоди дають Шедевр, Грандіозний та Зюйдівський. Також вирощує сорти Урожайний, Бомба, Давидівський, Корончатий, Бадіус, Долинський, Подарунок юннатам.
— Фундук має смачні плоди, та й сам кущ красивий. Сорти відрізняються розміром і смаком. Тішать око обсипані горішками дерева, як ось на Лісовському кулястому. Він хоча й декоративний, але також смачний.
Ранньою весною Сергій прикопує гілки кущів, з яких потім отримує саджанці. Продає та роздає безкоштовно тим, хто не має змоги купити. В Олександрівку приїжджають по фундук садівники з усієї України.
Продуктивність куща зберігається 10-12 років, потім його видаляють. Для освітлення треба залишати не більш як шість-вісім стовбурів і стільки ж молодих пагонів для їх заміни.
— Фундук не дуже вимогливий. Не любить болотистої землі. Розміщую кущі за схемою 4х4 чи 5х5 метрів. Не зриваю бур'яни між ними. Підкормлюю лише органічними добривами — у мене чотири компостні ями закладені для цього. Горіх майже не боїться захворювань та шкідників. Перші два-три місяці поливаю саджанці. Приймаються практично усі.
Горіх — морозостійкий. Квітне із середини січня упродовж місяця. За холодної зими — в березні.
— Опиляється вітром. Пилок дозріває у сережках, як у ліщини, а жіночі квітки розміщені на кінцях пагонів. Якщо у цей час буде дощ чи сніг — гине пилок, і це знижує урожай. Тому не бажано садити фундук на місцевості, яка продувається з усіх боків вітрами.
Знаком для початку збору горіхів є зміна забарвлення обгорток, у яких дозрівають плоди. Зазвичай це відбувається у серпні. Не зібраний вчасно фундук осипається. Урожай збирають усією родиною. Допомагає дружина Оксана, мати Світлана Володимирівна, з Кіровограда приїжджає донька Маріанна з чоловіком.
— З куща збираємо приблизно по відру горіхів. Торік мали 46 відер. Іноді мати продає фундук на ринку по 50 гривень за кілограм.
Горіхи розсипають шаром до 20 см і сушать під навісом, доки самі не почнуть висипатися з плюсок. Після цього їх очищують і закладають на зберігання у мішках із паперу чи тканини з хорошою вентиляцією. При кімнатній температурі горіхи можуть лежати майже рік, при +5...10°С — до чотирьох років.
Коментарі