64-річна Ганна Попович із міста Червоноград Львівської області на своїй дачі вперше висадила ківі. Аби отримати насіння, поклала стиглий плід у склянку з водою.
— У мого чоловіка проблеми з кров'ю, утворюються тромби. Для її розрідження лікар порадив щодня пити сік з одного-двох ківі. Чула, що його можна виростити у наших умовах, — розповідає.
Фрукт протримала у воді близько доби. Витягнула з нього насіння, промила кілька разів.
— Треба дивитися, аби м'якоті не залишилося, бо буде гнити у землі. Кілька годин насіння сушила.
Поклала на блюдце невеликий шматок вати, полила окропом і розклала зернята. Накрила плівкою й поставила на сонце. На ніч розкривала. Зранку зволожувала вату і знову накривала. За тиждень насіння проросло. Його відразу висадила у горщики.
— Зробила у ґрунті заглиблення близько сантиметра. Зверху посипала землею та накрила склом. Коли паростки проросли, зняла його. Ківі треба постійно зволожувати. Розсаджувати, аби саджанці один одному не закривали світла. Ківі любить сонце, але треба берегти паростки від прямих променів. Найкраще висаджувати навесні. Землю добре змішати з дерном, торфом, піском та перегноєм.
Наступної весни планує замовити саджанці у селекціонера Генріха Стратона з міста Ужгород Закарпатської області. Він вивів сорт, який витримує до -28°С.
— Насіння ківі справді добре проростає. Але отримані таким шляхом рослини мають недостатню морозостійкість для умов України. Рослини будуть різних статей — жіночі й чоловічі, тому неплодоносні. Я працюю з морозостійкими плодоносними кущами ківі власного сорту. Скоро кожен охочий зможе його вирощувати, як виноград, — розказує селекціонер. — Найбільша цінність українського ківі — його екологічна чистота. У наших широтах вони не хворіють — їх шкідники гинуть на холоді, тож немає потреби застосовувати хімічні препарати.
4 
1
Коментарі
1