Дарина Пилявська, 60-річна жителька райцентру Кам'янка, для розсади заготовляє землю з кагатів колишнього цукрозаводу. Кілька років тому їй порадила знайома — розповіла, що по всіх містах й селах, де є чи колись були такі підприємства, досі залишилися поля з перегнилими відходами.
— На кагатних полях, де колись складували цукрові буряки, залишилось багато перепрілих решток від гички, буряків, — розповідає жінка. — Все те стало чудовим ґрунтом для розсади. Ніякий лісовий, ні магазинний не зрівняються з тим. Перець, помідори ростуть в ньому, як дуби. Можна набрать і серед зими, бо туди дорога встелена асфальтом.
Перед висіванням обробляє окропом із марганцівкою.
— Раніше брала землю із соснового лісу. Під хвойними деревами ґрунт набагато поживніший, ніж під листяними. Земля під соснами пухка, у ній менше шкідників. Але бажано все-таки додавати перегною — приблизно чверть.
Світлана Кротенко, 43 роки, із села Жаботин на Черкащині землю під розсаду заготовляє до настання морозів і снігопадів. Її чоловік привозить її з лісу в мішках. До лютого зберігають у погребі.
— Можна набрати й під час відлиги. У хвойному лісі ґрунти піщані, не грязько.
72-річна Катерина Пляченко з Одеси займається органічним землеробством. Радить до ґрунту під розсаду додавати чверть землі з тієї ділянки, куди навесні будуть висаджені рослини.
— Так краще приживуться. Розсаді після пересаджування важко пристосовуватись до інших умов.
3 
1
Коментарі