— Сію перець двічі на рік — у лютому й червні. Плодоноситиме до снігу, — каже Лариса Мирончук, 61 рік, із селища Доброслав Одеської області.
— Мій улюблений є ранньостиглий сорт Джеміні. Це — крупний перець жовтого кольору з товстими і хрусткими стінками.
Кладе насіння у стимулятор росту на добу. Змішує піввідра перепрілого компосту, по 1/3 відра некислого торфу та піску. На відро суміші додає одну склянку деревного попелу та 2 ст. л. суперфосфату. Цей ґрунт висипає в контейнер і поливає світло-рожевим розчином марганцівки.
— Краще брати великий ящик. Так не доведеться пікірувати. Для перцю — це смерть. У нього слабке коріння. Найменше його травмування пригальмує ріст рослини.
Сіє у вологий ґрунт на глибину 1 см. Робить сірником лунки і вкидає в кожну одну насінину. Накриває ящик плівкою і ставить у тепле місце. Коли перець сходить, переставляє його на яскраве світло. Щодня зволожує землю. Якщо просто поливати, вона візьметься кіркою.
— Так рослина спокійно ростиме, а не витягуватиметься вгору за світлом, — пояснює.
У травні пересаджує на город. Урожай дозріває на 72–78-й день після висадки розсади. На кожному кущі виростають понад сім плодів вагою 300–350 г. Цей сорт стійкий до посухи та хвороб.
Коментарі