Голова Хмельницького клубу садівників Тетяна Васильєва висіває на розсаду високорослі помідори. Каже, такі сіють у квітні в парник або й одразу на грядку.
— Мороки багато. Зранку проснулася — вже біжу до розсади. Але таких ніколи не купиш. Їх вирощують для себе. Висіваю до кінця марта, — каже. — Ми якраз збираємся. Раніше не треба, бо дуже витягуються. Лягають і опадають. Як є сонечко, їх придавлює до землі, виростають здоровіші. Висаджуємо на город за 40 днів, на початку мая.
Кладе в склянки або торф'яні кокосові таблетки по одній насінині.
— Тоді не так будуть хворіти. Хороші сорти мають 100-процентну схожість. Наперед сиплю півстакана землі й поливаю. Вода стече, і буде земелька не рихла, насіння не втопиться. Розкладаю його пінцетом і легенько втискаю.
Землю прожарює від шкідників у духовці півгодини за 200°С.
— Саме страшне — чорна ніжка. Живе у ґрунті з городу. Краще купувати сертифікований — литовський чи івано-франківський торф. Додаю ще пісок і кротовину, щоб земля воздушна була. Але не з участку, а з лісу. Як нема хорошої землі, то нема смислу і садити.
Для розсади ґрунт має бути пісний, без органіки і бактерій.
— Поливаю екологічним стимулятором — віталайзером або фітоспорином. Даю краплю на літр води. Стимулює корені й захищає від хвороб. До розсади в хаті не можна давати хімічні препарати, бо ж люди цим дихають. Може бути алергія або задишка.
Воду для поливу відстоює три дні. Поливає у міру підсихання. Радить брати колодязну або талий сніг.
— Зараз посіяла чотири види цибулі, перці й баклажани. Поставила в ящик. Принесли хлопці два відра снігу і зверху наталували. Добре так сіяти помідори, селеру, суницю, півонії. Сніг тане і втягує насіння в землю.
Ставить склянки з розсадою в коробку з-під бананів. Замотує її плівкою, тримає біля батареї.
— За добу всі вилазять. Де не вилізли — досаджую. Тоді повертаю коробку іншим боком. Тільки зійшли, ставлю на підвіконня на сонце. Якщо проґавити, витягнуться за одну ніч. Після шостої, доки не лягаєм спати, досвічую настільною лампою. Ставлю її на ящик, бо зблизька може попалити. До восьмої вечора присвічую один ящик, а з восьмої до десятої — другий.
Із часом підсипає землю по вінця склянки.
— Коли рослина вже не витримує, пересаджую в літровий горщик або зрізану пляшку. На той час корінь повністю обплітає стаканчик, а ранні сорти вже цвітуть. Тоді виставляю в теплицю. В кого нема, можна на балкон. З апрєля мають бути вже на вулиці, закалятися.
Садить у відкритий ґрунт на травневі свята. Бризкає препаратом Марс Ель, аби покрилися плівкою від заморозків. Це на 2-3°С підвищує температуру. Можна накрити спанбондом.
Чері дають 20 кілограмів плодів із куща
— Що пізніший сорт, то смачніший, бо більше набере цукрів, сонечка, вітамінів, — говорить Тетяна Васильєва. — Їх вирощую для себе, для дітей. Низькорослі — ранні. Такого смаку не встигають набрати.
Радить сорти американської й англійської селекції. Найбільш ранній із високорослих — Фартовий.
— Оранжевий Апельсин дуже смачний. Щільний, ріжеться, як диня. Я заливаю його соком із рожевих томатів Академік Сахаров, виходить вишукана закуска на зиму. Люблю Ведмежу лапу — червоний сибірський сорт без насіння. Вони великі, серцевидні, рожеві.
Сорти Мустанг, Рожева сосиска відбирає на закрутку. Плоди невеликі, добре поміщаються у банку. Найбільші — Медова крапля. Вони грушоподібні.
— Зараз багато дрібних сортів типу чері. Найсмачніший — Здорове життя. Дуже ранній, встигає віддати врожай до 80 ґрон. Водоспад — український сорт. Виростає на 2,5 метра і має ґрона по 60 сантиметрів. А на них — ніби жовті й червоні бусинки. Чері дуже поширені. Низькорослі дають 3 кіло з куща. А високорослі при хорошому уході — до 20.
2 
1
Коментарі