— Не люблю тюльпанів, жоржин чи клематисів. Вони є в кожному подвір'ї. Вишукую в магазинах чи в буклетах нові квіти, — каже Ніна Степанишина, 55 років, із Ромен Сумської області. — Недавно купила енотеру. Її називають нічними свічками або місячними квітами, бо бутони розкриваються після заходу сонця. Роблять це з характерним клацанням.
Цвіте енотера з червня до середини вересня. Квіти мають чотири широкі пелюстки, подібні до калачиків. Бувають білі, рожеві, жовті або пурпурні. Заввишки рослина від 30 до 120 см. Стебла м'які, прямостоячі або опускаються до землі.
— Садити енотеру треба восени, коли ще тепло. Можна сіяти або ділити великі кущі. Для рослини корисно це робити кожні три-чотири роки. Бо кущ загущується й розвиваються грибки.
Викопує кущ із землі і розрізає на кілька частин. Садить їх на нове місце і поливає.
— З дорослого куща можна також збоку відкопати частину.
Енотера розмножується й насінням. Воно дрібне, тому перед висівом змішує з піском. У березні сіє в ящики з торф'яним ґрунтом. Робить борозенки на глибину до 5 мм. Загортає насіння землею й накриває плівкою. Ставить у приміщення з температурою не менше +20°С. Сходи з'являються через один-два тижні. Тоді укриття знімає і ставить розсаду на світло. На початку травня висаджує у квітник на сонячному місці.
— Енотера може рости і в тіні, але погано цвіте.
Відстань між рослинами — 30–40 см. З часом вони розростаються. Не зайве розкидати по ділянці перегній або деревну золу й перекопати. Завдяки підживленню рослина цвістиме без перепочинку.
— Головне — не перелити води. Квітка дуже до цього чутлива і може загнити. У посуху достатньо поливати ввечері двічі на тиждень, а у звичайну погоду їй не потрібна додаткова волога.
Після закінчення цвітіння стебла підрізує.
— Треба встигнути до утворення коробочки з насінням, бо розсіється по всьому квітнику. Швидко розростається і легко захоплює нові ділянки.
На зиму стебла зрізує й мульчує сухою травою та тирсою.
3000 насінин енотери міститься в 1 г. Схожість зберігається два-три роки.
2 
1
Коментарі