Вінничанин 49-річний Петро Нечипоренко восени укорінює саджанці ліщини у саду.
— Найкраще саджати молоду ліщину восени хоча б за три тижні до заморозків, тоді встигне добре прийнятися. Цього року посадив три дворічні саджанці.
Перед посадкою готує ями завглибшки 50 см за 5 м одна від одної. Кладе в кожну відро перегною або міндобрива. Готує суміш із 200 г суперфосфату та 40 г калійної солі.
— Саджанці перед посадкою обрізаю до 20 сантиметрів, коріння умочую в бовтанку з глини та гною.
Ліщина найкраще росте в напівтіні. Зростає швидко, зиму переносить легко. Засохлі гілки швидко замінюються новими. Тому старі кущі обрізають на рівні землі. Горіх невибагливий до ґрунту. Лише сорт ліщини турецької більш примхливий, краще росте на родючих землях.
— У мене є два великі кущі фундука. Щоб уберегти їх від морозів, пригинаю нижні гілки до землі, прив'язую до кілків, вкриваю снігом.
Петро Нечипоренко виростив кущі з невеликих гілок. Сім років тому у листопаді нарізав молодих міцних пагонів по 30 см. Були трохи товщі за олівець. Посадив їх у траншею, залишив на поверхні третину довжини.
— Восени висадив на постійні місця в саду.














Коментарі